Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца
GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung
GSI Logo.svg
Галузь Ядерні технології
Країна Німеччина Німеччина
Розташування Дармштадт
Дата відкриття 1969
Керівник науковий: Горст Штьокер (Horst Stöcker)
технічний: Гартмут Айкгофф (Hartmut Eickhoff)
Координати
Сайт: [1]

Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца (нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung) — науково-дослідний центр у Німеччині. Заснований у 1969 році як Товариство досліджень важких іонів (нім. Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)). Розташований в Віксгаузені, передмісті Дармштадта.

Галузі дослідження[ред. | ред. код]

Центр проводить фундаментальні та прикладні дослідження у фізиці та суміжних природничих наукових дисциплінах. Основні галузі дослідження:

  • фізика плазми,
  • Атомна фізика,
  • Дослідження ядерної структури і ядерних реакцій,
  • Біофізика та медичні дослідження.

Завдяки бомбардуванню атомів важкими іонами був проведений синтез ядер хімічних елементів майтнерію (1982), гасію (1984), дармштадтію (1994), рентгенію (1994), борія (1996), коперниція (1996).

Прискорювальний комплекс GSI[ред. | ред. код]

У Центрі дослідження важких іонів знаходяться три прискорювальні установки[1]:

Частина ESR кільця
  • UNILAC (англ. Universal Linear Accelerator) — 120 м лінійний прискорювач важких іонів енергією 2 — 11,4 МеВ/нуклон, запущений у 1975 році.
  • SIS18 (нім. SchwerIonenSynchrotron) — синхротрон з периметром 216 м, який може прискорити іони до 90 % від швидкості світла (що відповідає магнітної жорсткості 18 Тл·м).
  • ESR (англ. Experimental Storage Ring) — накопичувальне кільце з системою електронного охолодження, для накопичення пучків як з SIS18, так і вторинних пучків короткоживучих іонів.

до яких належить

  • FRS (англ. FRagment Separator) — система каналів транспортування пучка з поділом пучків ізотопів по відхиленню в магнітних полях.

Інші дослідні установки центру[ред. | ред. код]

  • LAND (англ. Large Area Neutron Detector) — детектор нейтронів;
  • SHIP (англ. Separator for Heavy Ion reaction Products) — електромагнітний фільтр швидкостей;
  • FOPI (англ. Four Pi — 4π) — великий детектор частинок для вивчення фізики ядерних реакцій;
  • HADES (англ. High Acceptance Di-Electron Spectrometer) — спектрометр для вивчення властивостей адронів, особливо при високих тисках і температурах;
  • Процедурний кабінет для терапії пухлин прискореними іонами вуглецю;

Додатково до прискорювачів іонів у Центрі знаходяться дві високоенергетичні лазерні установки для створення гарячої та щільної плазми:

  • nhelix потужністю до 10 ГВт (англ. Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments);
  • Pnhelix (англ. Petawatt Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments) — наносекундний лазер, потужністю 100 ГВт;

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 49°55′53″ пн. ш. 8°40′45″ сх. д. / 49.93139° пн. ш. 8.67917° сх. д. / 49.93139; 8.67917