Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Велика Горожанна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці

Church of the Presentation of Mary, Velyka Horozhanna (01).jpg

49°34′50″ пн. ш. 23°48′55″ сх. д. / 49.58055555558333083° пн. ш. 23.81527777780555510° сх. д. / 49.58055555558333083; 23.81527777780555510Координати: 49°34′50″ пн. ш. 23°48′55″ сх. д. / 49.58055555558333083° пн. ш. 23.81527777780555510° сх. д. / 49.58055555558333083; 23.81527777780555510
Тип церква і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Велика Горожанна
Конфесія УГКЦ
Єпархія Стрийська (Миколаївський деканат)
Будівництво 1798
Стан згоріла
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Велика Горожанна). Карта розташування: Львівська область
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Велика Горожанна)
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Велика Горожанна) (Львівська область)
Map
CMNS: Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці в с. Велика Горожанна — дерев'яна церква у селі Велика Горожанна Миколаївського району Львівської області України. Зведена у 1798 році, разом із дзвіницею мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронні № 467/1-М і № 467/2-М). Була найбільшою дерев'яною сакральною спорудою Львівщини, згоріла у 2018 році.

Історія[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Пожежа в церкві Введення
Nuvola apps kaboodle.svg Сюжет каналу «Правда Тут. Львів»
Nuvola apps kaboodle.svg Сюжет каналу «Еспресо»
Nuvola apps kaboodle.svg Відео пожежі від ГУ ДСНС у Львівській області

Перша згадка про церкву в селі Велика Горожанна датована 1515 роком[1]. У 1798[1][2][K 1] році звели дерев'яну церкву Введення Богородиці, замість старої, збудованої 1720 року[1]. У 1862 та 1922 роках проводили реконструкцію церковної будівлі[1]. Станом на 1930 рік цекрва підпорядковувалася Комарнянському деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви, парафія нараховувала 2 107 осіб[2]. При церкві діяли читальня товариства «Просвіта» і семикласна школа[2].

За незалежної України церква перейшла у підпорядкування до Миколаївського деканату Стрийської єпархії УГКЦ[4].

У неділю 5 серпня 2018 року в церкві почалася пожежа[5][6][7]. Незважаючи на зусилля пожежників, церква вигоріла зсередини повністю, три найбільші бані обвалилися[6], також пожежа знищила все церковне майно та інвентар[7]. Вдалося врятувати лише дерев'яну дзвіницю[7]. Однією з імовірних причин пожежі місцеві мешканці назвали зумисний підпал через конфлікт частини громади з парохом церкви щодо зловживань останнім церковними грошима[5], за іншою версією пожежу спричинили неполадки в електромережі.

Опис[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква у Великій Горожанні первісно була тризрубною і триверхою, кожен із зрубів завершувався восьмериком (нижчими над бабинцем і вівтарем, вищим над навою), увінчаним шоломовою банею із заломом[1]. Пізніше, найімовірніше — при реконструкції 1862 року, будівлю церкви значно розширили, добудувавши до бабинця ще один зруб, увінчаний парою шоломових бань на двох восьмериках[1], завдяки чому церква у Великій Горожанні стала чотиризрубною і п'ятиверхою, видовженою у плані. До вівтарної частини прибудували захристію, вкриту трисхилим дахом[8]. Будівлю церкви оточувало високе піддашшя.

В інтер'єрі церкви зберігався різьблений іконостас XVIII ст., нижній ярус якого вирізнявся рокайлевими мотивами[1]. Також в церкві раніше висів портрет єрусалимського патріарха Якова роботи львівського майстра Йова Кондзелевича, його передали до Національного музею у Львові[8]. На надпоріжнику південних дверей нави був напис «Та церква збудована: Року Божого — 1798»[8].

Неподалік, на північний захід від церкви стояла дерев'яна триярусна, вкрита наметовим дахом дзвіниця, перший ярус — зрубного типу, другий і третій — стовпові, під дахом — відкрита аркада із підсябиттям[9]. Біля дзвіниці стояла фігура Пресвятої Богородиці[8].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Дзвіниця

    Дзвіниця

  • Двері церкви

    Двері церкви

  • Дверна ручка

    Дверна ручка

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ У довіднику «Памятники истории и культуры Украинской ССР» помилково — 1788 рік[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Слободян, 1998, с. 226.
  2. ↑ а б в Шематизм гр. кат. духовенства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1930. — Перемишль, 1930. — С. 66.
  3. ↑ ПИКУ, 1987, с. 333.
  4. ↑ Миколаївський деканат Стрийської єпархії. stryiugcc.org.ua. Стрийська єпархія УГКЦ. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 30 квітня 2020 року. 
  5. ↑ а б Андрій Дрозда (14 серпня 2018 року). Куполи падали, а жінки плакали. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 квітня 2020 року. 
  6. ↑ а б На Львівщині згоріла 200-річна церква УГКЦ – місцева пам'ятка архітектури. religions.unian.ua. УНІАН. 6 серпня 2018 року. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 30 квітня 2020 року. 
  7. ↑ а б в tsn.ua. tsn.ua. ТСН. 6 серпня 2018 року. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 30 квітня 2020 року. 
  8. ↑ а б в г Велика Горожанна. Церква Введення в Храм Пр. Богородиці 1798. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019 року. Процитовано 30 квітня 2020 року. 
  9. ↑ Слободян, 1998, с. 227.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. — Л. : Апріорі, 1998. — 863 с. — ISBN 966-02-0362-4.
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР (каталог-справочник) / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — К. : Наукова думка, 1987. — 735 с. — 13500 прим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_Введення_в_храм_Пресвятої_Богородиці_(Велика_Горожанна)&oldid=35183427