Баня (архітектура)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Баня — гранчаста або кругла в плані форма даху над куполом чи барабаном храмової споруди; іноді — те саме, що купол.
Назва[ред. | ред. код]
Згідно з однією з версій, слово баня (а з ним і «банька», «банка») може бути пов'язані з прасл. *banja («лазня») через низку семантичних зсувів: «місце для миття» > «ємність для миття» > «ємність», «посудина» > «схожий елемент будови». Але ця думка поділяється не всіма мовознавцями[1].
Форми[ред. | ред. код]
Отримувала форми:
- гриба — у Візантії, кількох східних і європейських країнах
- груші — в Україні
- конусу і парасольки — переважно в країнах Кавказу
- півсфери — у багатьох європейських країнах
- цибулини — в Київській Русі, Україні і Московії
- шолома — в Індії, Середній Азії та Київській Русі
Форми бані співіснували з наметовими покриттями і шпилями або сполучались з ними, зокрема в архітектурі бароко, чим досягались примхливі обриси й напружені силуети.[2]
Простір між церковними банями зветься кошем[джерело?].
.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
- ↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
Джерело[ред. | ред. код]
- Словник термінів [у:] Ричков П. А., Луц В. Д. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ 2002. ISBN 966-575-035-6
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баня (архітектура) |
