Підсябиття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема розміщення гурдиції.
Автор Качор І. В.

Підсябиття (біл. падсябіцце; від сполучення «під себе бити») або гурдиція (пол. hurdycja, нім. Hurde) — елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій у вигляді переважно критого дахом дерев'яного ґанку (іноді у вигляді зрубу-ізбиці), виступаючого на консолях, балках за зовнішню лінію оборонного муру, вежі. У її фасадній стіні розміщувались бійниці для обстрілу простору перед оборонним муром, а отвори у підлозі призначались для вертикального обстрілу основи муру, лиття на ворогів гарячої смоли, окропу, кидання каміння. Гурдиції неможливо було атакувати звичними штурмовими драбинами. З XIV ст. у мурованих фортифікацій їх замінили машикулями.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]