Координати: 49°6′8.6972400999888″ пн. ш. 23°35′23.643600100004″ сх. д. / 49.10242° пн. ш. 23.58990° сх. д. / 49.10242; 23.58990

Церква Св. Юра (Верхнє Синьовидне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Св. Юра
49°6′8.6972400999888″ пн. ш. 23°35′23.643600100004″ сх. д. / 49.10242° пн. ш. 23.58990° сх. д. / 49.10242; 23.58990
Тип спорудицерква
Розташування УкраїнаВерхнє Синьовидне
ЕпонімЮрій (Георгій) Змієборець
Церква Св. Юра (Верхнє Синьовидне). Карта розташування: Україна
Церква Св. Юра (Верхнє Синьовидне)
Церква Св. Юра (Верхнє Синьовидне) (Україна)
Мапа

Церква Св. Юрія у селі Верхнє Синьовидне — унікальна пам'ятка, що відома багатою історією. Історичні джерела вказують на те, що на місці церкви св. Юра коли існував монастир св. Богородиці. Ймовірно, остаточно цей храм зруйнував польський шляхтич у 1597 році. На місці монастиря місцеві жителі збудували церкву і назвали її іменем св. Юрія. Їі детально описав у монографії «Українські дерев’яні церкви» мистецтвознавець М. Драган.

На думку вченого, церква Юри за планом забудови належить до ранніх храмів, відомих ще за часів Руси. Існує припущення, що ця споруда нагадувала архітектуру славнозвісного храму св. Богородиці. У зв’язку з аварійним станом церкву св. Юрія було розібрано у 1938 році, а на тому місці споруджено нову і освячено 4 липня 1943 року. За архітектурним планом, зовнішнім виглядом вона схожа на свою попередницю, але не є точною копією. Нову церкву-каплицю, яка  призначалась для похоронних обрядів, назвали іменем св. Богородиці. Дзвіниця з XVIII ст. відновлена, але не у своєму первісному вигляді. За словами місцевих жителів, в селі знаходилась ще одна стара церква на площі, яка до 40-х рр. ХХ ст. називалась «Цвинтар». До початку другої світової війни збереглися кілька кам’яних надгробків. У 1860-70 рр. від удару блискавки церква згоріла, і громада вирішила на тому ж місці збудувати мурований храм. Було завезено цеглу, інший будівельний матеріал, але у зв’язку з тим, що в 1880 р. розпочато будівництво нової шосейної дороги, вирішили будувати церкву біля тракту. З цією метою обміняли ділянку землі у Тимка Турчина і в 1882 році розпочали будівництво нової великої мурованої церкви, найбільшої в околицях. Її освячення відбулося 19 січня 1886 року. На перший погляд, вона схожа на латинський костел, але насправді архітектура запозичена із Закарпаття.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Зеновій Матисякевич "Синевидсько Вижне" - 1993 р., ст.
  2. Михайло Драган «Українські дерев’яні церкви»