Координати: 49°47′37.83″ пн. ш. 24°01′07.68″ сх. д. / 49.7938417° пн. ш. 24.0188000° сх. д. / 49.7938417; 24.0188000
Очікує на перевірку

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)
49°47′37.83″ пн. ш. 24°01′07.68″ сх. д. / 49.7938417° пн. ш. 24.0188000° сх. д. / 49.7938417; 24.0188000
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна УкраїнаЛьвів
АрхітекторЯ. Фамуляк, В. Князик
Початок будівництва2003
Кінець будівництва2014
НалежністьУГКЦ
Адреса79035, м. Львів, вулиця Максимовича, 2б
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка) (Україна)
Мапа

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — культова споруда у Львові на вулиці Максимовича, 2; належить до Львівської архиєпархії УГКЦ. Характерна динамічною, урочистою архітектурою, в якій метафори біблійних змістів поєднані зі східно-християнською образністю.

Спорудження

[ред. | ред. код]

Парафія заснована в 1996 році й певний час існувала без власного приміщення для богослужінь. Згодом громада була офіційно зареєстрована і споруджено невелику церкву-каплицю[a]. Згідно інформації, поданій в числі № 6 журналу «Патріархат» за 2013 рік, що ще у 1972 році він дав обітницю стати священиком у випадку одужання від онкологічної хвороби. Після виникнення парафії її священики почали здійснювати опіку над хворими, розташованого на сусідній вулиці Гашека, Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, а розташування храму, за збігом обставин, пов'язане із одужанням самого Мирослава Солтиса. В архітектурному конкурсі на краще об'ємно-просторове вирішення храму, переміг проєкт старшого викладача кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», архітектора Миколи Обідняка, як являв собою модерне переосмислення традиційних мотивів прикарпатської архітектури, з переважанням прямокутної геометрії. Проте, згодом, до реалізації було прийнято проєкт Василя Князика, в якому домінували овальні та циркульні форми. Храм був переосмислений у симвоціці Ковчегу, та мав отримати велику вертикальну домінанту, яка досягала б висоти сусідніх 9-ти поверхових будинків.[1] Фундамент храму було закладено у 2003 році. До 2007 року були зведені стіни. З огляду на технічну складність, коштовність та естетичну сумнівність попереднього варіанту, від нього, врешті відмовились, а остаточний проект варіант, із широким куполом, був розроблений В. Фамуляком.[1] У 2010 році завершено спорудження даху, а у 2012 року встановлено центральний купол храму.[2] 23 листопада 2014 року, за участі митрополита Ігора Возьняка, відбулось освячення престолу та відслужена перша Літургія.[3]

Архітектура

[ред. | ред. код]

Об'ємно-просторове вирішення храму характерне цілісним об'ємом, над яким домінує єдиний і головний купол великого діаметру. Це пов'язує образ церкви з традицією Нового християнського Риму — Константинополя — історичного центру східного християнства.[4] Примикання стін і покриття храму виконано у вигляді динамічно зростання арочних склепінь у напрямку купола, що надає споруді більшої стрункості та центричності.

Онтологія образу пов'язана з метафорою Ковчега як простору порятунку та спасіння[5], яка проглядається також і у вирішенні інтер'єру, значна частина якого — у вигляді дерев'яного дощатого обличкування. Основний об'єм являє собою криволінійну ступінчату структуру, яка опускається в напрямках входу та вівтаря. Утворені таким чином заломи та гнуті дуги надають споруді індивідуальних рис, не пов'язаних з жодними канонічними та традиціоналістськими стереотипами.[1] Фасади будівлі оздоблені медальйонами, в яких розміщено відтворення кількох чудотворних образів Богородиці.

Настоятелі

[ред. | ред. код]
  • 19962014 роки — о. Мирослав Солтис;
  • від 2014 року — о. Роман Стефанів.

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. Розбудова парафії та проект каплиці стали наслідком діяльності першого настоятеля громади — священика Мирослава Солтиса

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Франків Р. Пошук харизматичного образу в сакральній архітектурі Львова 1990-2000-х років // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія "Архітектура" : науковий журнал. – 2020. – Vol. 2, iss. 1. – С. 54–62.
  2. Історія парохії Успення Пресвятої Богородиці. dormition.lviv.ua. 12 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  3. Освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці. м. Львів 23.11.2014. youtube.com. 23 листопада 2014. Процитовано 7 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Франків Р. Б., Хаджинов В. В. Новий Рим, як ідеальна ієратопія у галицькій сакральній архітектурі доби Незалежності // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія "Архітектура": науковий журнал. – 2020. – Vol. 2, iss. 2. – С. 204–211
  5. Лабінська К. Тут поєдналась біль і надія: парафія Успіння Пресвятої Богородиці [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] / Патріархат. — № 6 (439). — 2013.