Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)
Церква Успення Богородиці (Боднарівка Львів).jpg
49°47′37″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.7938417° пн. ш. 24.0188000° сх. д. / 49.7938417; 24.0188000Координати: 49°47′37″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.7938417° пн. ш. 24.0188000° сх. д. / 49.7938417; 24.0188000
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Архітектор Василь Князик
Поч. будівництва 2003
Кін. будівництва 2014
Належність УГКЦ
Адреса М. Максимовича, 2
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка) (Україна)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці - культова споруда у Львові на вулиці Максимовича, 2; належить до Львівської архиєпархії УГКЦ. Характерна динамічною, урочистою архітектурою в якій метафори біблійних змістів поєднані із східно-християнською образністю.

Спорудження[ред. | ред. код]

Парафія була заснована у 1996 році і певний час існувала без власного приміщення для богослужінь. Згодом громада була офіційно зареєстрована і споруджено невелику церкву-каплицю[a]. В архітектурному конкурсі на краще об'ємно-просторове вирішення храму, переміг проект М. Обідняка, як являв собою модерне переосмислення традиційних мотивів прикарпатської архітектури, з переважанням прямокутної геометрії. Проте, згодом, до реалізації було прийнято проект В. Князика, в якому домінували овальні та циркульні форми. Фундамент храму було закладено у 2003 році. До 2007 р. були зведені стіни. У 2010 р. завершено спорудження даху, а у 2012 р. встановлено центральний купол храму.[1] 23 листопада 2014 року, за участі митрополита Ігора Возьняка, відбулось освячення престолу та відслужена перша Літургія.[2]

Архітектура[ред. | ред. код]

Об’ємно-просторове вирішення храму характерне цілісним об’ємом, над яким домінує єдиний і головний купол великого діаметру. Це пов’язує образ церкви із традицією Нового християнського Риму Константинополя - історичного центру східного християнства. Примикання стін та покриття храму виконано у вигляді динамічно зростання арочних склепінь в напрямку купола, що надає споруді більшої стрункості та центричності.

Онтологія образу пов’язана із метафорою Ковчега, як простору порятунку та спасіння[3], котра проглядається також і у вирішенні інтер’єру, значна частина якого вирішена у вигляді дерев’яного дощатого обличкування. Фасади будівлі оздоблені медальйонами в яких розміщено відтворення кількох чудотворних образів Богородиці.

Настоятелі[ред. | ред. код]

о. Мирослав Солтис (1996 - 2014)
о. Роман Стефанів (з 2014)

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. Розбудова парафії та проект каплиці стали наслідком діяльності першого настоятеля громади - священика Мирослава Солтиса. Згідно даних журналу "Патріархат", ще у 1972 році він дав обітницю стати священиком у випадку одужання від онкологічної хвороби. Після виникнення парафії її священики почали здійснювати опіку над хворими, розташованого поруч, онкологічного диспансеру, а розташування храму, за збігом обставин, пов'язане із одужанням самого Мирослава Солтиса (“Патріархат” №6 2013)

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]