Церква Святого Юра (Броди)
| Церква Святого Юра | |
|---|---|
| Церква Святого Юра | |
 Церква Святого Юра | |
| 50°05′08″ пн. ш. 25°08′36″ сх. д. / 50.08556° пн. ш. 25.14333° сх. д.Координати: 50°05′08″ пн. ш. 25°08′36″ сх. д. / 50.08556° пн. ш. 25.14333° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Сучасний статус | пам'ятка архітектури національного значення |
| Розташування |
 Україна, Броди |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | чинна |
| Адреса | вул. Юріївська, 11, м. Броди, Львівська область |
| Епонім | Юрій (Георгій) Змієборець |
  Церква Святого Юра (Броди) (Україна)  Церква Святого Юра (Броди) (Львівська область) | |
 | |
 Церква Святого Юра у Вікісховищі | |
Це́рква Свя́того Ю́ра — чинна греко-католицька парафіяльна церква у місті Бродах Львівської області, пам'ятки архітектури національного значення під охоронним № 402.[1]. Разом із церквою Різдва Пресвятої Богородиці — найстаріші будівлі міста.
Розташування[ред. | ред. код]
Церква розташована північніше площі Ринок, на сучасній вулиці Юріївській.
Історія[ред. | ред. код]
Точний час побудови невідомий. Мечислав Орлович указував, що церкву спорудили у 1625 році.[2] Іван Созанський у своїй праці «З минувшини м. Бродів» подав інформацію, що церква споруджена в першій чверті XVII століття[3]. Навесні 1628 року парафія Святого Юрія збирала кошти на придбання церковного дзвону. У справі про поруки від 14 травня 1828 року вказано, що 20 злотих потрібно віддати «на дзвін до церкви Святого Юра». 18 травня цього ж року занотовано в міських актових книгах згадку про договір між групою з чотирьох осіб, яку очолював міщанин Іван Улечка, та парафіянами церкви. Парафіяни зібравши 287 злотих, вручили цю суму групі Улечки, яка мала поділити її між собою на чотири частини для того, щоби вирушити «у пруську дорогу, навіть і до Гданська». Метою подорожі була купівля дзвону, який повинен був важити 20 каменів (близько 274—686 кг) з обумовленою похибкою у вазі від каменя до його четвертини. Якщо для цього не вистачило б коштів, то Іван Улечка зобов'язувався докласти власні, а у випадку, коли б мета подорожі виявилася нездійсненною, то кошти мали б повернути парафіянам. За транспортування дзвона узявся фурман Лукаш, один з чотирьох компаньйонів, який за свою працю обіцяв не брати грошей, жертвуючи таким чином на Боже діло[4].
У першій половині XVII століття при церкві існував шпиталь[3]. У XVIII столітті відбулася реконструкція церкви. Тоді ж навколо церкви сформувалося невеличке поселення з найбідніших міщан Бродів, вартість «реальності» яких не перевищувала 50 злотих. З цього поселення згодом утворилася давня вулиця, яку було названо на честь Святого Юрія — вул. Юріївська[5]. 1811 року парафіяни церкви Святого Юра, як і церкви Воздвиження Чесного Хреста — були прилучені до парафії церкви Різдва Богородиці[6].
Дідич (власник маєтності) Бродів, коронний гетьман Юзеф Потоцький записав для церкви фундуш[7].
Під час перебудови церкви у другій половині XIX століття вежу дзвіниці розібрали, тоді ж до північної стіни східної частини церкви зробили прибудову та південні двері.
На подвір'ї церкви у 1928 році був насипаний триметровий курган та встановлено високий 10-метровий хрест на честь 10-ї річниці вшанування листопадових подій 1918 року. 1 листопада 2018 року на символічній курган-могилі було освячено пам'ятну таблицю до 100-ліття проголошення Західноукраїнської Народної Республіки[8].
У 1934—1935 роках художники Іван Олендар і Теодозій Герасимчук провели багатоколірний розпис стін усіх трьох об'ємів церкви (поліхромію). Після завершення другої світової війни церкву було зачинено, майно розграбовано, а її приміщення передане Бродівському міськторгу, який влаштував там меблевий склад[9].
У 1990 році проведено відновлювально-реставраційні роботи. 4 грудня того ж року, на свято Введення до храму Пресвятої Богородиці, відбулося урочисте освячення церкви. Нині тут знаходиться високохудожній іконостас, виконаний у стилі рококо. Крім того, у 1992 році багатоколірний розпис церкви був частково оновлений, а частково перемальований[10].
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
-
-
Вівтар -
-
-
-
-
,_%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%B0%D1%80.jpg)
,_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg)
,_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B0.jpg)
,_%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F.jpg)
,_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церква Святого Юрія | Історична спадщина Бродів. www.brodyhistory.org.ua. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ Kościół parafialny / Powiat: Brody / Przewodnik po Wojewodztwie Tarnopolskim. — Nakladem Wojewodzkiego Towarzystwa Turystyczno-Krajoznawczego w Tarnopolu, 1929. (пол.)
- ↑ а б Созанський І. З минувшини міста Бродів. — т. 102, книга 2… — С. 99.
- ↑ Турега Ю. Релігійне життя міста Броди (Любич) наприкінці XVI – у першій третині XVII ст. // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Збірник 11. Матеріали дванадцятої краєзнавчої конференції. — Броди, 2020. — 148 с.
- ↑ Созанський І. З минувшини міста Бродів. — т. 097, книга 5… — С. 20.
- ↑ Созанський І. З минувшини міста Бродів. — т. 102, книга 2… — С. 97.
- ↑ Link-Lenczowski A. Potocki Józef h. Pilawa (1673—1751) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 71. (пол.)
- ↑ Василь Стрільчук. Олександр Вислоцький — ініціатор відзначення 10-ї річниці Листопадового Чину в Бродах у 1928 році. brodyhistory.org.ua. Історична спадщина Бродів. Архів оригіналу за 31 березня 2023. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Церква св. Юрія (м. Броди, Львівська обл.): карта, фото, опис. drymba.com. Дримба. Архів оригіналу за 10 грудня 2023. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Андрій Корчак. Історія християнських храмів та монастирів Бродів кінця XVI – 1-ї половини ХХ ст. ji.lviv.ua. незалежний український культурологічний часопис «Ї». Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 12 липня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Созанський І. З минувшини міста Бродів. Причинки до історії міста в 17 ст. Церкви, шпиталї, школи, місцеве духовенство // Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка / за редакцією Михайла Грушевського. — Львів : накладом Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 1911. — Т. 102, книга 2. — С. 96—108.
- Созанський І. З минувшини міста Бродів. Причинки до історії міста в 17 ст. Русини властителї реальностий // Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка / за редакцією Михайла Грушевського. — Львів : накладом Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 1910. — Т. 097, книга 5. — С. 14—25.
- Александрович В. Церква Св. Юрія у Бродах. Коротка історична довідка / Володимир Александрович // Броди і Брідщина. Статті, дослідження, документи / відп. ред. Дмитро Чобіт. — Броди: Просвіта, 2014. — С. 547—553.
Посилання[ред. | ред. код]
- Макет міста Бродів з краєзнавчого музею. castles.com.ua. Замки і храми України. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 28 квітня 2024.
|
Це незавершена стаття про Броди. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |