Процесуальне право

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Процесуа́льне право — сукупність норм системи права, що безпосередньо регулюють суспільні відносини і сукупність галузей права, в яких основний акцент робиться на порядок захисту порушеного права в судових органах.

Процесуальне право нерозривно пов'язане з матеріальним правом. Їх можна розглядати як юридичні категорії, що виражають єдність двох сторін правового регулювання: безпосередньої юридичної регламентації суспільних відносин і процесуальних форм судового захисту цих відносин.

Галузі процесуального права входять до публічної частини права, і процесуальні відносини існують за наявності суб'єктів влади.

Норми галузей матеріального права спрямовані на регулювання суспільних відносин в їх дійсному існуванні. Процесуальна процедура — це порядок реалізації матеріальних прав, коли ці права оспорюються або порушуються, тобто для застосування і відновлення порушених прав необхідна певна процедура.

Отже, процесуальне право виникло як необхідність реалізації (шляхом захисту) норм матеріального права[1].

Процесуальні норми (норми процесуального права) називають вторинним (по відношенню до матеріально-правових норм) регулятором суспільних відносин[2].

Окремі галузі процесуального права[ред.ред. код]

  1. цивільно-процесуальне право
  2. господарсько-процесуальне право
  3. кримінально-процесуальне право
  4. адміністративно-процесуальне право
  5. конституційно-процесуальне право
  6. право, що регулює третейський процес
  7. міжнародне процесуальне право[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Джерела[ред.ред. код]

1. Миколенко О.І. Категоріальний апарат науки адміністративного процедурного права // Право і суспільство. – 2010. – № 3. – С. 96-100.

2. Кузьменко О.В. Адміністративний процес у перегляді права: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – К., 2006.

3. Миронюк Р.В. Поняття та зміст адміністративно-деліктного процесу // Науковий вісник Запоріз.юрид. ін-ту Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: Зб. наук. праць. – 2011. – № 3. – С. 171-179.

4. Комаров В. В. Вчення про предмет цивільного процесуального права / В. В. Комаров // Правова доктрина – основа формування правової системи держави : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 20-річчю НАПрН України та обговоренню п'ятитом. моногр. "Правова доктрина України", Харків, 20–21 листоп. 2013 р. / Нац. акад. прав. наук України. – Харків, 2013. – С. 58–62.

5. Грошевой Ю. Реформа кримінально-процесуального законодавства та захист прав та свобод людини і громадянина / Ю. Грошевой, О. Капліна // Вісник Академії правових наук України. - Х. : Право, 2009. - № 1(56). - С. 175-187.

6. Уварова О.О. Норми матеріального і процесуального права: функціональне співвідношення / О.О. Уварова // Юридична осінь 2012 року : зб. тез доп. та наук. повідомл. учасн. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів (13 листоп. 2012 р.) / Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х. : Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого", 2012. - С. 3-5.

7. Сидоренко О. О. Роль і місце процесуальних норм у системі права / О. О. Сидоренко // Проблеми законності : акад. зб. наук. пр. - Х. : Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого", 2012. - Вип. 118. - С. 249-254.

8. Сидоренко (П'ятикопова), О. О. Процесуальні норми як різновид правових норм / О. О. Сидоренко (П'ятикопова) // Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія : зб. наук. пр. - Х. : Право, 2012. - 2012. №1(11). - С. 210-215.

9.Приходько Х. Предмет конституційного процесуального права України: до питання визначеності / Х. Приходько // Юридична Україна. — 2008. — № 8. — С. 13.

10.Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальномупроцесіУкраїни:монографія / Л. М. Лобойко. – Д. :Юрид. акад. МВС : Ліра ЛТД, 2004. – 216 с.