Циганков Олексій Вікторович
| Циганков Олексій Вікторович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
5 грудня 1984 Шевченківське, Запорізька область | |
| Смерть |
9 липня 2014 (29 років) Новоазовськ | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Прикордонна служба | |
| Рід військ |
Прикордонні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олексі́й Ві́кторович Циганко́в (1984—2014) — старший солдат, Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Шевченкове Запорізької області. Після школи навчався у Куйбишевському професійному аграрному ліцеї, здобув спеціальність механізатора. Строкову службу проходив у прикордонних військах. Майже десятиліття працював на Т-150 у місцевому ТОВ «Придонецьке». Працював комбайнером в своєму селі; створив родину.
Призваний у квітні 2014 року разом з братом Олександром. Патрульний кінологічного відділення, Донецький прикордонний загін№ в червні побував вдома у відпустці. Зазнав 5 липня важких поранень під час мінометного обстрілу прикордонного блокпоста в смт Сєдове, за іншими даними в смт Обрив лікарі змушено ампутували праву ногу. Помер 9 липня у Київському військовому госпіталі.
Похований в Шевченківському з усіма почестями; в останню дорогу провести прийшло все село, приїхало піврайону[2]. Вдома лишилися Любов Павлівна і Віктор Леонідович, брат Олександр, сестра Наталія, дружина Наталія, вчителька початкових класів та 4-річна донька Вероніка. Після смерті народився син Олексій.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Почесний громадянин села Шевченківське (посмертно)
- На будівлі Шевченківської ЗОШ встановлено меморіальну дошку честі Олексія Циганкова.
- На фасаді Більмацького професійного аграрного ліцею відкрито меморіальну дошку на честь колишнього випускника О. Циганкова[3].
- орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня, посмертно (розпорядження голови обласної ради від 21.09.2017 № 350-н)[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Циганков Олексій Вікторович — Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (ru-RU) . Процитовано 5 лютого 2022.
- ↑ З іменем батька-прикордонника. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ На честь захисників Вітчизни. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 5 лютого 2022.
- ↑ Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 5 лютого 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Циганков Олексій Вікторович
- старший солдат Циганков Олексій Вікторович
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 5 грудня
- Народились 1984
- Померли 9 липня
- Померли 2014
- Військовослужбовці прикордонної служби України
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Запорізького району
- Померли в Новоазовську
- Поховані в Запорізькому районі