Очікує на перевірку

Донецький прикордонний загін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донецький прикордонний загін
Емблема Донецького прикордонного загону
Засновано1993
Країна Україна
У складіСхідне РУ
Гарнізон/Штаб87521, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150-а
Війни/битвиРосійсько-українська війна
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач		полковник Коцюрба Анатолій Олексійович

1 прикордонний загін (Донецький прикз, Бригада Гвардії наступу - "Гарт", в/ч 9937) — територіальний орган охорони ділянки україно-російського кордону в межах Донецької області та узбережжя Азовського моря. Підпорядкований Донецько-Луганському регіональному управлінню Державної прикордонної служби України. Загальна протяжність ділянки відповідальності складає 193 км. З них: по лінії зіткнення — 105 км, сухопутна ділянка — 64 км, річкова ділянка — 41 км, по береговій смузі — 88 км, по морю — 81,6 км.[1]

Під час війни Донецький прикордонний загін виконує службово-бойові завдання вздовж лінії зіткнення у межах Донецької області.[1]

Історія частини

[ред. | ред. код]

Сформована в 1993 році на базі ОКПП «Маріуполь» як Донецький загін прикордонного контролю. Реорганізована в Донецький прикордонний загін у 2000 році.

До початку збройної агресії Російської Федерації проти України, до загону входили:

  • управління (м. Маріуполь)
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Маріуполь»
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Новоазовськ»
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Амвросіївка»
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Дмитрівка»
  • відділ прикордонної служби (тип А) «Донецьк»
  • відділ прикордонної служби (тип А) «Іловайськ»
  • дивізіон катерів морської охорони
  • мобільна прикордонна застава
  • п'ять прикордонних постів
  • два інспекторських пости
  • підрозділи забезпечення

На загін покладались завдання з охорони державного кордону загальною протяжністю 310,5 кілометра, з них суходолом — 178,5 кілометра, узбережжям Азовського моря — 132 кілометри.

27 липня 2022 року 1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України указом Президента України Володимира Зеленського відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[2]

Структура

[ред. | ред. код]

Станом на 2016—2019 роки:

  • управління
  • відділ прикордонної служби «Ялта»
  • відділ прикордонної служби «Маріуполь»
  • окрема бойова прикордонна комендатура (обпк) «Сартана»
  • окрема бойова прикордонна комендатура (обпк) «Волноваха»
  • мобільна прикордонна застава «Маріуполь»
  • окрема зенітна артилерійська прикордонна застава
  • підрозділи забезпечення

Командири

[ред. | ред. код]
  • полковник Мачехін М. Е. (до 1992 р.)
  • полковник Курдін М. Ф. (1992 — 1998 рр.)
  • полковник Сабадаш А. А. (1998 — 2002 рр.)
  • підполковник Данилко І. А. (2002 — 2005 рр.)
  • полковник Луцький О. Л. (2005 — 2006 рр.)
  • полковник Васянкін І. Ю. (2006 — 2008 рр.)[3]
  • полковник Шаблій М. І. (2008 — 2010 рр.)
  • полковник Пургін Д. В. (2010 — 2012 рр.)[4]
  • полковник Лисюк Ю. О. (2012 — 201? рр.)[5]
  • полковник Чорнопіщук І. М. (2015 — 2018 рр.)
  • полковник Коцюрба А. О. (2018 — 201? рр.)

Втрати особого складу під час бойових дій

[ред. | ред. код]
Дата звання ПІБ Обставини загибелі
02.07.2014 молодший сержант Пресняков Володимир Миколайович під час обстрілу з мінометів пункту пропуску Новоазовськ.
02.07.2014 старший прапорщик Семеновський Олег Миколайович помер у лікарні від поранень, отриманих у ніч на 2 липня під час обстрілу терористами пункту пропуску Новоазовськ.
05.07.2014 старший прапорщик Ковальов Олександр Володимирович під час обстрілу бойовиками з мінометів та стрілецької зброї пункту технічного спостереження на узбережжі Азовського моря в районі смт. Сєдове Донецької області.
09.07.2014 старший солдат Циганков Олексій Вікторович отримав важкі поранення під час мінометного обстрілу прикордонного блокпоста в смт. Сєдове, лікарям довелось ампутувати праву ногу, помер в Новоазовській лікарні.
31.07.2014 старший солдат Басак Олександр Олександрович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
31.07.2014 сержант Паршутін Олег Володимирович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
31.07.2014 молодший сержант Черноморченко Ростислав Олександрович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
31.07.2014 прапорщик Філіпповський Юрій Володимирович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
08.08.2014 молодший сержант Матвієнко Андрій Віталійович помер від поранень, отриманих напередодні під час підриву на фугасі.
14.08.2014 старший прапорщик Дюмін Роман Вікторович в результаті зіткнення з групою озброєних осіб в районі мосту с. Успенка.
23.08.2014 старшина Ніколенко Микола Леонідович під час бойового зіткнення з російськими збройними формуваннями в районі селища Лисиче (Амвросіївський район Донецька область).
23.08.2014 молодший сержант Васильченко Олексій Леонідович під час бойового зіткнення з російськими збройними формуваннями в районі селища Лисиче (Амвросіївський район Донецька область).

2024

[ред. | ред. код]
  • 02024-09-1616 вересня 2024 — Корнієнко Олексій. 30.12.1993, с. Мирогоща Друга Рівненської області [6]
  • 02024-09-1616 вересня 2024 — Лесик Роман. 26 лютого 1975, м. Дрогобич [7]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Донецький прикордонний загін. Державна прикордонна служба України (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
  2. ↑ Указ Президента України від 27 липня 2022 року № 534/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  3. ↑ Командиры ПО Украины с 1992 г. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2019.
  4. ↑ Назначен новый руководитель Донецкого пограничного отряда. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  5. ↑ ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО КЕРІВНИКА ДОНЕЦЬКОГО ПРИКОРДОННОГО. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  6. ↑ У понеділок Львів попрощається із трьома загиблими захисниками України (ФОТО).
  7. ↑ Під час захисту України від ворога загинув Герой Роман Лесик родом з Львівщини.
  1. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/zahidne-regionalne-upravlinnya/luckiy-prikordonniy-zagin/
  2. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/
  3. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/zhitomirskiy-prikordonniy-zagin/
  4. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/
  5. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/pivdenne-regionalne-upravlinnya/odeska-okrema-aviaciyna-eskadrilya/
  6. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/shidne-regionalne-upravlinnya/harkivska-okrema-aviaciyna-eskadrilya/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Донецький_прикордонний_загін&oldid=43618031