Ціґун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ціґун (气功, qìgōng; услід за російською іноді згадується як цигун) — стародавнє китайське мистецтво саморегуляції енергії ці. Є кілька напрямів ціґун, визначених з середини минулого століття: конфуціанський, даоський, буддійський, лікувальний, бойових мистецтв. А прабатьком цих всіх шкіл є Китайський Древній Ціґун (中國古氣功, Zhongguo gu qigong),

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Відомий російський даолог Є. О. Торчинов пов'язує виникнення ціґуну з еволюцією традиційного даосизму, даоської алхімії. Згідно з його дослідженнями, ціґун — явище 20-го століття, яке перейняло з даосизму, іноді і з буддизму, деякі оздоровчі та медитативні практики. Таке запозичення відбувалося на тлі відновлення традиційної китайської культури після десятиліть її руйнування комуністами до середини 20-го століття та впроваджувалося в лікувально-терапевтичних цілях.

Див. також[ред. | ред. код]