Перейти до вмісту

Чарльз Бронсон (злочинець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чарльз Бронсон
англ. Charles Bronson Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Michael Gordon Peterson Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрізвиськоMickey Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 грудня 1952(1952-12-06) (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лутон, Лутон[d], Бедфордшир, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняЛутон
Ellesmere Portd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, автобіограф, боксер, митець, злочинець Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанрАр Брют Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 7824916 Редагувати інформацію у Вікіданих

Чарльз Артур Сальвадор (англ. Charles Arthur Salvador), раніше Чарльз Алі Ахмед (англ. Charles Ali Ahmed), уроджений Майкл Гордон Пітерсон (англ. Michael Gordon Peterson; нар. 6 грудня 1952(19521206), Лутон, Велика Британія), більш відомий як Чарльз Бронсон (англ. Charles Bronson) — найжорстокіший ув'язнений Великої Британії, відсидів понад 30 років, побував більш ніж в 120 виправних установах[1][2][3][4][5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в місті Лутон, Бедфордшир, в англійській родині і був одним з трьох синів Ейри і Джо Пітерсонів[1]. Дядько майбутньої легенди кримінального світу був мером міста два терміни поспіль: з 1960 по 1970 рік. На відміну від інших злочинців, в дитинстві Майкла не було насильства або страшної трагедії, яка б могла вплинути на його особистість. Він любив ходити до школи, гарно вчився, був ввічливий з оточуючими і близькими, у нього було багато друзів. Його тітка вважала, що все почалося з переїзду молодої сім'ї, після чого, як вона вважає, він потрапив під вплив поганої компанії. Після зміни імені на більш звучне ім'я голлівудського актора Чарльза Бронсона він почав брати участь у кулачних боях. Також він працював близько року в мережі ескорт-послуг Mini-house[6]. Через деякий час він зайнявся спортом і, накачавши мускулатуру, став виступати в цирку. Незважаючи на це, в 26 років він вперше потрапляє до в'язниці за збройне пограбування на суму 26 фунтів і 18 пенні. Надалі він відвідає близько 120 англійських виправних установ.

Злочини

[ред. | ред. код]

Найвідоміший його злочин — це пограбування поштового відділення в 1974 році, в ході якого він викрав £26,18[2]. Був засуджений на 7 років, але у зв'язку з регулярним порушенням режиму сидить досі, (на момент 2010 року), ось уже 36 років, з них 32 роки в одиночній камері. У 1988 році був заарештований за пограбування, у 1992 вийшов на волю, через три тижні був знову заарештований за підготовку нового пограбування[1]. У в'язниці прославився бійками з охороною. Одного разу він густо намазав своє тіло маслом, а потім напав у голому вигляді на охорону в'язниці. Він завдав кілька серйозних травм наглядачам, перш ніж піднятий по тривозі загін спецназу зміг його знешкодити.

В'язниця Вандсворт, де Бронсон провів 3 роки ув'язнення.

За той час, поки він сидів у в'язниці, Бронсон встиг прославитися як митець і поет. І навіть отримав нагороди за свої роботи, при цьому частина грошей від продажу робіт він направив на благодійність. У жовтні 1996 року взяв у заручники свого адвоката Роберта Тейлора, проте вже через 30 хвилин відпустив його. Адвокат не висунув звинувачень. У 1998 році він взяв кілька іракців в заручники у в'язниці Белмарш[1]. Він наказав заручникам називати його Генерал і погрожував з'їсти одного з них, якщо його вимоги не будуть виконані. А пізніше наказав бити себе одного із заручників. Коли той не зміг, він сам завдав собі каліцтва, після чого зажадав вертоліт, який відвезе його на Кубу, пістолет-кулемет «UZI», 5 тисяч патронів і сокиру. На суді заявив, що винен настільки ж, наскільки і Адольф Гітлер. У лютому 1999 року у в'язниці суворого режиму Вудхіл внаслідок перебування в ній трьох небезпечних ув'язнених: Чарльза Бронсона, Реджинальда Вілсона і Роберт Модслі, і для того щоб забезпечити безпеку інших в'язнів, було створено спеціальний підрозділ[7].

Під час свого останнього терміну Бронсон захопив тюремного вчителя Філа Деніелсона, зв'язав мотузкою і утримував його протягом 44 годин. Деніелсон став жертвою Бронсона, бо критикував його малюнки[1]. Намагався вбити себе струмом за допомогою пральної машини, наповненою водою. У 2007 році двоє охоронців в'язниці Саттон, намагаючись запобігти черговому інциденту із заручниками, розбили окуляри Бронсона. Після йому була виплачена компенсація в розмірі £200.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Був тричі одружений. У перший раз він одружився у віці 19 років на жінці на ім'я Ірен, від якої народився син Майкл[8]. Після того як він вперше потрапив у в'язницю, Ірен подала на розлучення. Вдруге вже будучи знаменитим в'язнем. Його майбутня дружина, 33-річна Саіра Алі Ахмед, уродженка Бангладеш, побачила його фото в газеті, після чого почала з ним листування[4]. Вони зустрілися 10 разів і в червні 2001 року одружилися у Вудхілі, тюрмі максимально строгого режиму. Після чого Пітерсон знову змінив ім'я, на цей раз на Чарльз Алі Ахмет і прийняв іслам. Через 4 роки вони розлучилися. Його дружина дала безліч інтерв'ю, розповідаючи про їх нетривалий шлюбі, у яких відгукувалася про нього як про расиста і хитрого, злого злочинця.

Відомо, що в 2017 році Бронсон одружився з британською актрисою Паулою Вільямсон[9][10]. 29 липня 2019 року 38-річна Вільямсон була знайдена мертвою у будинку свого коханця[11].

Фільм

[ред. | ред. код]

27 лютого 2009 року в Британії відбулася прем'єра фільму «Бронсон», в основу якого лягла життя Майкла Пітерсона[2]. Головну роль виконав Том Харді, режисер — Ніколас Віндінґ Рефн.

Громадськість

[ред. | ред. код]

У Великій Британії є рух за визнання Бронсона божевільним[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Thursday, 17 Bronson: 'Gentle boy' to terror inmate February, 2000, 18:30 GMT. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  2. ↑ а б в г Prison thug Charles Bronson admits 'I’m not ashamed' in message to moviegoers. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 18 червня 2020.
  3. ↑ Why are women drawn to men behind bars. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 18 червня 2020.
  4. ↑ а б Lord Longford toasts madcap marriage of jailed Bronson. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  5. ↑ 'Dangerous' Charles Bronson refused parole after more than 33 years behind bars. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  6. ↑ 'The most frightening prison experience I had': Reggie Kray’s fears over meeting with Charles Bronson. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  7. ↑ Special new unit for Britain’s three most dangerous prisoners. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 18 червня 2020.
  8. ↑ паоThe wife of one of Britain’s most violent prisoner is taking legal action in a bid to publish pictures of their wedding. [Архівовано 20 червня 2020 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Oppenheim, Maya (14 лютого 2017). Britain's most notorious prisoner Charles Bronson to marry Coronation Street actress. The Independent. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 лютого 2017.
  10. ↑ Nelson, Sara C. (14 лютого 2017). Charles Bronson 'Proposes To Coronation Street Girlfriend Paula Williamson'. The Huffington Post. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 18 лютого 2017.
  11. ↑ ExpressDigest. New lover of Charles Bronson's ex-wife Paula Williamson tells how he found her lifeless body in bed | | Express Digest (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чарльз_Бронсон_(злочинець)&oldid=44892390