Ніколас Віндінґ Рефн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніколас Віндінґ Рефн
дан. Nicolas Winding Refn
Nicolas Winding Refn Cannes 2016.jpg
Ніколас Віндінґ Рефн на Каннському МКФ у 2016 р.
Дата народження: 29 вересня 1970(1970-09-29) (46 років)
Місце народження: Копенгаген, Данія
Громадянство: Данія Данія
Професія: кінорежисер
Alma mater: American Academy of Dramatic Arts[d]
Роки активності: 1996 — наш час
IMDb: ID 0716347
Commons-logo.svg Ніколас Віндінґ Рефн у Вікісховищі

Н́іколас Ві́ндінґ Рефн (дан. Nicolas Winding Refn; нар. 29 вересня 1970, Копенгаген, Данія) — данський кінорежисер, сценарист і продюсер. Володар призу за найкращу режисерську роботу на 64-му Каннському кінофестивалі[1], номінант на премію BAFTA в категорії «Найкраща режисерська робота» за фільм «Драйв».

Біографія[ред.ред. код]

Ніколас Віндінґ Рефн народився 29 вересня 1970 року в Копенгагені, Данія, у сім'ї данського кінорежисера і монтажера Андерса Рефна і кінооператорки Вібеке Віндінґ[2]. Брат Ніколаса — данський співак Каспер Віндінґ[3]. Дитинство Ніколас провів у Нью-Йорку, куди його батьки переїхали, коли йому було 8 років. Закінчив гімназію у Копенгагені[4].

У 1981 році Ніколас Віндінґ Рефн повернувся у США, де навчався в Американській академії драматичних мистецтв[en], яку так і не закінчив. Перший повнометражний фільм Рефн зняв у 1996 році, зафільмувавши кримінальний трилер «Дилер». Після успіху стрічки, Рефн виступав режисером на знімальних майданчиках ще двох його продовжень.

У 2011 році на екрани світових кінотеатрів вийшов трилер «Драйв» з Раяном Гослінгом у головній ролі. За режисуру стрічки Ніколас Віндінґ Рефн став володарем призу за найкращу режисерську роботу на 64-му Каннському кінофестивалі. Аналітики відмічали, що голова журі Роберт де Ніро міг віддати приз Рефну тільки через те, що стрічка нагадала йому скорсезівського «Таксиста», в якому Де Ніро виконав головну роль[5]. Фільм був прихильно сприйнятий кінокритиками і отримав безліч кінопризів і нагород.

Наступна робота Рефна — арт-хаусний трилер «Тільки Бог пробачить» (2013) — була прийнята не так схвально світовою кінопресою, яка відмічала банальність його персонажів і позамежну жорстокість, що проявляється чи не в кожному кадрі. Головну роль у фільмі, що увійшов до основної конкурсної програми 66-го Каннського кінофестивалю, знову виконав Раян Гослінг.

У 2014 році увійшов до складу журі 67-го Каннського кінофестивалю, очолюваного Джейн Кемпіон[6].

Особисте життя[ред.ред. код]

Ніколас Віндінґ Рефн одружений на акторці Лів Корфіксен, від якої у режисера є двоє дітей[7].

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Фільм Оригінальна назва Функція Примітки
Режисер Сценарист Продюсер Актор Роль
1996 Дилер Pusher Так Так Так Браян
1999 Той, що стікає кров'ю Bleeder Так Так Так
2003 Страх Ікс Fear X Так Так
2004 Дилер 2 Pusher II Так Так
2005 Дилер 3 Pusher 3 Так Так
2005 Китаїст Kinamand Так лікар
2008 Бронсон Bronson Так Так
2009 Міс Марпл Агати Крісті (Немезида) Agatha Christie's Marple Так телевізійний
2009 Вальгала: Сага про вікінга Valhalla Rising Так Так
2011 Драйв Drive Так
2013 Тільки Бог пробачить Only God Forgives Так Так
2016 Неоновий демон The Neon Demon Так Так Так

Визнання[ред.ред. код]

Нагороди та номінації Ніколаса Віндінґ Рефна[8]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Боділ»
2000 Найкращий фільм Той, що стікає кров'ю Номінація
2005 Дилер 2 Номінація
2012 Найкращий американський фільм Драйв Номінація
Сараєвський кінофестиваль
2000 Приз ФІПРЕССІ Той, що стікає кров'ю Нагорода
Фанташпорту
2004 Найкращий фільм Страх Ікс Номінація
Найкращий сценарій Нагорода
2010 Спеціальний приз журі Вальгала: Сага про вікінга Нагорода
Спеціальна згадка Номінація
Премія Роберт
2005 Найкращий фільм Дилер 2 Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
2011 Найкращий сценарій Вальгала: Сага про вікінга Номінація
2012 Найкращий американський фільм Драйв Нагорода
2014 Найкраща драма Тільки Бог пробачить Номінація
Найкращий режисер Номінація
Сіднейський кінофестиваль
2009 Найкращий фільм Бронсон Нагорода
2013 Тільки Бог пробачить Нагорода
Премія «Супутник»
2011 Найкращий режисер Драйв Нагорода
Каннський кінофестиваль
2012 Palme-d-or.png Золота пальмова гілка Драйв Номінація
Приз за найкращу режисуру Нагорода
2013 Palme-d-or.png Золота пальмова гілка Тільки Бог пробачить Номінація
2016 Palme-d-or.png Золота пальмова гілка Неоновий демон Номінація
Queer Palm Номінація
Премія BAFTA
2012 Найкращий режисер Драйв Номінація
Премія «Аманда»
2012 Найкращий іноземний художній фільм Драйв Нагорода
Премія «Сезар»
2012 Найкращий фільм іноземною мовою Драйв Номінація
Давид ді Донателло
2012 Найкращий іноземний фільм Драйв Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2012 Срібна стрічка найкращому неєвропейському режисерові Драйв Нагорода

Примітки[ред.ред. код]

  1. Festival de Cannes: Awards 2011 (en). Festival-cannes.com. Процитовано 3.01.2017. 
  2. Drive into darkness: Nicolas Winding Refn takes the wheel for Cannes award-winning action drama (en). FilmJournal. Процитовано 3.01.2017. 
  3. Cannes Film Festival 2011: live (en). The Telegraph. Процитовано 2011-12-21. 
  4. Looking at an Inmate, Seeing an Artist (en). The New York Times. Процитовано 3.01.2017. 
  5. Де Ниро наградил «Драйв» и «Древо жизни» (ru). Известия. Процитовано 3.01.2017. 
  6. The Jury of the 67th Festival de Cannes ((англ.)). Cannes. 28 квітня 2014. Процитовано 3 січня 2017. 
  7. Nicolas Winding Refn: 'When the chance came, I stuck the knife into Lars von Trier' (en). The Independent. 11 вересня 2011. Процитовано 3.01.2017. 
  8. Нагороди Ніколаса Віндінґ Рефна на сайті Internet Movie Database (англ.)

Посилання[ред.ред. код]