Чарльз Тайсон Єркс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарльз Тайсон Єркс

Чарльз Тайсон Єркс (англ. Charles Tyson Yerkes) (25 червня 1837, Філадельфія, Пенсильванія — 29 грудня 1905) — американський фінансист. Зіграв значну роль в розробці системи громадського транспорту в Чикаго і Лондоні. Історія його життя покладена в основу «Трилогії бажання» Теодора Драйзера.

Філадельфія[ред.ред. код]

Чарльз Тайсон Єркс народився 25 червня 1837 року в Норзерн Лібертіз (Northern Liberties), районі неподалік від Філадельфії. Його мати померла від родильної гарячки, коли йому було 5 років і невдовзі після цього, його батько за одруження на не квакерці був виключений з Товариства Друзів (одне з самоназв квакерів). Після закінчення дволітніх курсів в Філадельфійській Центральній Вищій Школі, коли йому було ще 17 років, Єркс почав свою кар'єру бізнесмена клерком в місцевій хлібно-комісійній конторі. Вже в 22 роки (в 1859 році), Єркс відкрив свою маклерську фірму і приєднався до Філадельфійській фондовій біржі. До 1865 він просунувся в банківській справі і спеціалізувався на продажу боргових зобов'язань міста, штату, а також на продажі державних зобов'язань. Завдяки зв'язкам батька (голови банку), політичним зв'язкам, та його особистим успіхам в фінансах, Єркс здобув ім'я в місцевій громаді і фінансовому світі. Він був вже близько до входу в Філадельфійське вище суспільство, коли грянула біда.

Коли Єркс служив фінансовим агентом Джозефа Мерцера (Joseph Marcer), скарбника міста Філадельфія, він ризикнув суспільними грошима в величезних біржових спекуляціях. На нещастя Єркса, ці спекуляції закінчились його крахом, коли Велика Чикагська Пожежа (10 жовтня 1871) викликала паніку на біржі. Ставши банкрутом і неспроможним виплатити місту заборгованість, Єркс був засуджений за розкрадання і присуджений до 33 місяців в страшній виправній колонії (Eastern State Penitentiary), що користувалася недоброю славою за свою систему одиночних ув'язнень. Для виходу з тюрми, він намагався шантажувати двох впливових пенсильванських політиків, але план провалився. Однак компрометуюча політиків інформація була, все ж таки, віддана розголосу і політичні лідери були цим налякані, що робило можливим провал на наступаючих виборах. Єрксу було обіцяно помилування, якщо він заперечуватиме висунуті ним обвинувачення. Він погодився і був звільнений, відбувши сім місяців ув'язнення. Наступні 10 років свого життя Єркс витратив на те, щоб знову зібрати капітал.

Чикаго[ред.ред. код]

Портрет Ч. Єркса пензля художника Яна ван Бірса. 1893

В 1881 році Єркс поїхав у Фарго (Дакота), щоб отримати розлучення у своєї дружини, з якою прожив 22 роки. Через рік він одружився на Марії Аделаїді Мур (Mary Adelaide Moore) і переїхав до Чикаго.

Він відкрив маклерську та хлібно-комісійну контори, але згодом був втягнутий у справи пов'язані з міською транспортною системою. У 1886 році Єркс і його партнери, використавши серію фінансових угод захопили Північну чиказьку міську залізницю. Згодом він продовжив поступове захоплення залізниці вулиця за вулицею, і згодом вже контролював більшу частину міського громадського транспорту в північній і західній частинах міста. Тим не менш, він ніколи так і не досягнув своєї кінцевої цілі — монополії в громадському транспорту Чикаго: Південна чиказька залізниця завжди залишалась за межами його контролю. Єркс ніколи не нехтував ні використанням хабарів, ні підкупом для досягнення своїх цілей.

Спробувавши покращити свій поганий суспільний імідж, Єркс вирішив у 1892 році профінансувати будівництво найбільшого в світі телескопу, який лобіював астроном Джордж Гейл та президент університету Чикаго Вільям Харпер. Спочатку він мав намір профінансувати лиш будівництво телескопу, але неочікувано згодився надати засоби для будівництва всієї обсерваторії. Він профінансував близько 300 тисяч доларів, які були використані для заснування обсерваторії, яка внаслідок отримала назву Єркська.

У 1895 році Єркс почав почав компанію за продовження концесій на трамвайні лінії. Він запропонував губернатору Іллінойсу Джону Пітеру Альтгельду великий хабар за його підтримку, але Альтгельд відмовився і наклав вето на проект продовження концесій. Єркс відновив компанії в 1897 році, і після важкого протистояння досягнув від законодавчого органу штату Іллінойс закону, що давав міським радам право на видачу довгострокових концесій. Так звана «війна за концесії» перемістилась в Чиказьку міську раду — арену, на якій Єркс зазвичай перемагав. Але частково реформована міська рада, очолювана мером Картером Харсоном-мол., розгромила Єркса, відмовивши йому в продовженні концесій.

У 1899 році Єркс продав більшу частину своїх акцій в чиказьких транспортних компаніях і переїхав в Нью-Йорк.

Лондон[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.