Частинка Oh-My-God

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Частинка Oh-My-God (англ. «О-Мій-Боже») — космічний промінь надвисокої енергії, зареєстрований 15 жовтня 1991 року камерою Fly's Eye[en] на полігоні Дангвей[en], штат Юта, США[1][2][3]. Станом на 2023 рік це космічний промінь з найвищою енергією, який коли-небудь спостерігався[4]. Його енергію оцінили як (3,2 ± 0,9)·1020 еВ (320 млн. ТеВ). Енергія частинки була неочікуваною і поставила під сумнів теорії того часу про походження та поширення космічних променів.

Швидкість[ред. | ред. код]

Невідомо, що це була за частинка, але більшість космічних променів — це протони. Якщо  — маса спокою частинки, а  — її кінетична енергія (перевищення енергії над енергією спокою), то швидкість частинки дорівнює швидкості світла, помноженій на . Припустимо, що це був протон, для якого є 938 МеВ. Тоді він рухався зі швидкістю світла, помноженою на 0.9999999999999999999999951, його коефіцієнт Лоренца був 3.2·1011, а стрімкість становила 27.1. Якби фотон рухався поряд з такою частинкою, то знадобилось би понад 215 тис. років, щоб фотон випередив частинку на 1 см (у лабораторній системі відліку). Через спеціальну теорію відносності такий протон відчуває екстремально сильне релятивістське уповільнення часу, так що рух від видимого нами краю Всесвіту до Землі зайняв би всього 19 днів у системі відліку, пов'язаній з протоном.

Енергія зіткнення[ред. | ред. код]

Енергія цієї частинки приблизно у 40 мільйонів разів більша, ніж найвища енергія протонів, будь-коли досягнута в земних прискорювачах елементарних частинок. Однак в ході зіткнення з ядром в земній атмосфері лише мала частина цієї енергії була доступна для ядерних реакцій, натомість як більша частина енергії залишилась в кінетичній енергії центру мас продуктів реакції. Якщо  — маса ядра-мішені, то доступна для такого зіткнення енергія[5]

що для великих становить приблизно

Для частинки, яка зіштовхується з ядром азоту, це дає 2900 ТеВ, що приблизно в 200 разів перевищує найвищу енергію зіткнення Великого адронного колайдера, в якому стикаються дві частинки високих енергій, що рухаються в протилежних напрямках[6][7]. Таким чином, у системі відліку центру мас (яка рухається майже зі швидкістю світла відносно лабораторної системи відліку) продукти зіткнення мали енергію близько 2900 ТеВ — достатньо для перетворення ядра на багато частинок, які розлітаються майже зі швидкістю світла навіть у цій системі відліку. Як і з іншими космічними променями, це породило каскад релятивістських частинок, оскільки частинки взаємодіяли з іншими ядрами в атмосфері.

Масштаб енергії[ред. | ред. код]

Енергію частинки Oh-My-God оцінили як (3,2 ± 0,9)·1020 еВ, або 51±14 Дж. Ця енергія еквівалентна кінетичній енергії 142-грамового бейсбольного м'яча, що летить зі швидкістю 100 км/год. Вона в 1020 разів вища за енергію фотонів видимого світла і в Координати: Карта зоряного неба 5г 40м 48с, +48° 0′ 0″20 мільйонів разів вища, ніж рекордна на свій час енергія високоенергетичного гамма-кванта[en] 1997 року від блазара Маркарян 501[en][8].

Хоча енергія частинки була вищою, ніж будь-що, досягнуте на земних прискорювачах, вона все ще у 40 мільйонів разів менша за планківську енергію, на якій очікується екзотична фізика. Протон з планківською енергією рухався б у 1,7·1015 разів ближче до швидкості світла, ніж частинка Oh-My-God.

Пізніші подібні події[ред. | ред. код]

Після частинки Oh-My-God були зареєстровані сотні подій з енергіями частинок 5,7·1019 еВ і вище, підтверджуючи, що реєстрація частинки Oh-My-God не була помилкою[9][10]. Ці надвисокоенергетичні частинки космічного випромінювання дуже рідкісні, а енергія більшості частинок космічного випромінювання лежить між 107 і 1010 еВ.

Дослідження з використанням Telescope Array Project припустили, що джерело таких частинок лежить у межах «теплої плями» радіусом 20 градусів в напрямку сузір'я Великої Ведмедиці[3][10][11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bird, D.J.; Corbato, S.C.; Dai, H.Y.; Elbert, J.W.; Green, K.D.; Huang, M.A.; Kieda, D.B.; Ko, S.; Larsen, C.G. (March 1995). Detection of a cosmic ray with measured energy well beyond the expected spectral cutoff due to cosmic microwave radiation. The Astrophysical Journal. 441: 144. arXiv:astro-ph/9410067. Bibcode:1995ApJ...441..144B. doi:10.1086/175344.
  2. The Fly's Eye (1981-1993) – The highest energy particle ever recorded. cosmic-ray.org.
  3. а б Wolchover, Natalie (14 травня 2015). The particle that broke a cosmic speed limit. Quanta Magazine. ISSN 2640-2661.
  4. Jonathan O’Callaghan (30 травня 2023). We are finally closing in on the cosmic origins of the "OMG particle". New Scientist.
  5. Lebedev, V.; Shiltsev, V. (29 травня 2014). Accelerator Physics at the Tevatron Collider. Springer. с. 1. ISBN 9781493908851. Процитовано 3 червня 2019.
  6. Jowett, John (November 2015). Lead-ion collisions: The LHC achieves a new energy record. CERN Bulletin.
  7. Nerlich, Steve (13 червня 2011). Oh-My-God particles. Universe Today.
  8. Aharonian, F. (1999). The time averaged TeV energy spectrum of Mkn 501 of the extraordinary 1997 outburst as measured with the stereoscopic Cherenkov telescope system of HEGRA (PDF). Astronomy & Astrophysics. 349: 11—28. arXiv:astro-ph/9903386v2. Bibcode:1999A&A...349...11A.
  9. Abdul Halim, A.; Abreu, P.; Aglietta, M.; Allekotte, I.; Allison, P.; Almeida Cheminant, K.; Almela, A.; Alvarez-Muñiz, J.; Ammerman Yebra, J. (1 лютого 2023). A Catalog of the Highest-energy Cosmic Rays Recorded during Phase I of Operation of the Pierre Auger Observatory. The Astrophysical Journal Supplement Series. 264 (2): 50. Bibcode:2023ApJS..264...50A. doi:10.3847/1538-4365/aca537. ISSN 0067-0049.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. а б Abbasi, R. U.; Abe, M.; Abu-Zayyad, T.; Allen, M.; Anderson, R. та ін. (14 липня 2014). Indications of intermediate-scale anisotropy of cosmic rays with energy greater than 57 EeV in the northern sky, measured with the surface detector of the Telescope Array Experiment. The Astrophysical Journal. 790 (2): L21. arXiv:1404.5890. Bibcode:2014ApJ...790L..21A. doi:10.1088/2041-8205/790/2/L21. ISSN 0004-637X.
  11. Cho, Adrian (8 липня 2014). Physicists spot potential source of 'Oh-My-God' particles. Science. doi:10.1126/article.22871. ISSN 0036-8075.

Посилання[ред. | ред. код]