Чекригін Василь Миколайович
| Чекригін Василь Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 (18) січня 1897[4] Жиздра, Калузька губернія, Російська імперія |
| Помер |
3 червня 1922[1][2][…] (25 років) Mamontovskayad, Мамонтовка[d], Пушкіно, Q60627910?, Московський повітd, Московська губернія, Російська СФРР |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | художник, графік, ілюстратор, рисувальник |
| Alma mater | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
| Знання мов | російська[1] |
Василь Миколайович Чекригін (6 [18] січня 1897 року, Жиздра, Калузької губернії, Російська імперія — 3 липня 1922 року, станція Мамонтовка,Московської області, РСФРР ) — український живописець, графік, один із засновників та найяскравіших митців художнього об'єднання «Маковець».
Біографія та творчість[ред. | ред. код]
Дитинство пройшло у Києві. Вчився в іконописній школі у Києво-Печерській лаврі и чотирьох класному міському училищі (термін навчання 6 років).
13-ти років вступає у Московське училище живопису, скульптури та зодчества (МУЖСЗ). В 1913 році знайомиться з Володимиром Маяковським, Давидом Бурлюком, Львом Шехтелем (Жегіним). Чекригін майже увесь час мешкав в домі архитектора Ф. О. Шехтеля тому що був близьким другом Л. Жегіна, сина архітектора.
Влітку він повертався до Києва, де жила його родина. Друг Чекригіна з часів навчання в іконописній майстерні Лаври, Климентій Редько пригадував, як невтомно, щоденно працював Василь у маленькій кімнаті бідної квартири, де він мешкав з мамою, молодшими братами і сестрою. Тоді головним сюжетом його полотен був вершник на коні, з довгим списом, спрямованим на змія. Зрозуміло, вершник був св.Георгієм, символом перемоги світла над пітьмою. Вже на той час Редько відчував, наскільки непересічною людиною був Чекригін. Те, що він писав на початку своєї діяльності, вже знаходило прихильників та поціновувачів у Москві, де на перших шпальтах газет друкувалися фотографії з його робіт. Крім того, він писав й вірші, вчився грати на скрипці. (Климент Редько. Дневники. Воспоминания. Статьи..., с.24-25).
Першим проілюстрував та надрукував в техніці літографії твори В. Маяковського.
Взимку 1913-14 рр. виставив кілька своїх новаторських робіт на 35-у (Ювілейну) виставку МУЖСЗ. Був скандал та позбавлення стипендії на рік. Це змусило Чекригіна припинити навчання. Після того, як він залишив МУЖСЗ, Чекригін примає участь у виставці «№ 4», організованою М.Ларіоновим.
Подорожує Європою.
Повернувшись з подорожі, потрапляє на фронт. Як солдат кулеметної бригади бере участь в боях під Двінськом.
У 1918 входить до складу Комісії зі збереження художніх цінностей.
На початку 1920-х років творчість митця розквітає повною мірою. Він створює кілька графічних циклів: "Розстріл" (1920), "Божевільні" (1921), "Голод у Поволжі) (1922) та "Воскресіння померлих" (1921-22). Бере активну участь в організації спілки художників і поетів "Мистецтво-життя" та в написанні маніфесту цієї спілки
("Маківець").
Серед теоретичних робіт Чекригіна найвідоміша "Про Собор ВІдроджувального музею" (1921), яка присвячена пам'яті філософа Миколи Федорова.
Творчий та життєвий шлях художника завершився надто рано. У 25 років Чекригін трагічно загинув, потрапивши під потяг.
Література[ред. | ред. код]
- Чекрыгин, В.Н. “О Соборе Воскрешающего Музея». В книге " Н.Ф.Федоров: pro et contra". Кн. 2. СПб.: РХГА. С.450-482.
- Бакушинский А. В. «В пути к великому искусству», ж. «Жизнь» № 3, М.: 1922 «В пути к великому искусству», ж. «Жизнь» № 3, М.: 1922
- Каталог выставки произведений В. Н. Чекрыгина (1897—1922). М.: Цветковская художественная галерея, 1923
- Каталог. Вторая выставка картин. «Маковец» (Искусство-жизнь). Стр.13, М.: Музей изящных искусств, 1924 (январь).
- Catalogo. XIV-a Esposizione Internazionale D’Arte della Citta di Venecia, MCMXXIV, p. 237, 1924
- Шапошников Б. Без заголовка (о последней встрече с В. Чекрыгиным). Каталог ГМИИ им. А.С.Пушкина к персональной выставке художника. М.,Советский художник, 1969
- Точеный О. Выставка работ В.Н. Чекрыгина, «Знамя» № 3, Калуга, 1965
- Левитин Е. С. «Об искусстве В.Н. Чекрыгина». Каталог ГМИИ им. А. С. Пушкина к персональной выставке художника в этом музее. М.: Советский художник, 1969
- Левитин Е. С. Василий Николаевич Чекрыгин: Рисунки. М.: Советский художник, 1969
- Каталог ГМИИ им. А. С. Пушкина к персональной выставке художника в этом музее в 1969—70 гг. М.: Советский художник, 1969
- Кустов Г. «Василий Чекрыгин», М.: «Московский художник» № 41, 1970
- Климент Редько. Дневники. Воспоминания. Статьи. М.: Советский художник, 1974
- Бакушинский А. В. «В. Чекрыгин. Избранные искусствоведческие статьи». М.: Советский художник, 1981
- Жегин Л. Ф. «Воспоминания о В. Н. Чекрыгине. Редакция, предисловие и комментарии Н. И. Харджиева». «Панорама искусств» № 10, М.: Советский художник, 1987
- Wassili Tschekrygin: Mystiker der Russischen avantgarde: aus der Geschichte des Russischen Expressionismus. Köln: Galerie Gmurzynska, 1992
- Дымшиц Э. А. «Василий Чекрыгин. Альбом. Киев, 2005
- Скомаровская Н. В. «Собор Воскрешающего музея». Наследие художника Василия Чекрыгина. Ж. «Шпиль», Пермь, 2005
- Мурина Елена, Ракитин Василий. Василий Николаевич Чекрыгин. — М.: RA, 2005. — 288 с. — ISBN 5-902801-02-8.
- Некрасова., Е.А. The life, Writings and Art of Vasiliy Chekrigin. pp. 119–123,Leonardo,Vol.17,# 2,1984
- Елизавета Ефремова. Предчувствие грядущего. ГРАФИКА ВАСИЛИЯ ЧЕКРЫГИНА ИЗ СОБРАНИЯ ТРЕТЬЯКОВСКОЙ ГАЛЕРЕИ. Журнал «Третьяковская галерея», #2 2018 (59)
- Федина М., Кириченко Е., Сайгина Л. и др. Архитектурная сказка Фёдора Шехтеля: к 150-летию со дня рождения Мастера. — М.: Русский импульс, 2010. — С. 119. — 264 с. — ISBN 978-5-902252-46-2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Kiselyov M. F. Chekrygin, Vasily // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T016240
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
|
