Чемерис Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемерис Володимир Володимирович
Volodymyr Chemerys.jpg
Народився 19 жовтня 1962(1962-10-19) (56 років)
Конотоп, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посада Народний депутат України[1]

Володи́мир Чемери́с (нар. 19 жовтня 1962, Конотоп, Сумська область) — український громадський і політичний діяч, член правління Української Гельсинської Спілки, співкоординатор акції «Україна без Кучми». Безпартійний.

Біографія[ред. | ред. код]

1979 — вступив на фізичний факультет Київського державного університету (кафедра ядерної фізики).

1982 — за антирадянську діяльність був відрахований з комсомолу та університету (так звана «справа 16-ти», справа 16 студентів 5-ти факультетів КДУ).

Працював вантажником, формувальником, служив у армії.

1986 — відновився на 3-й курс КДУ. У цей період був одногрупником нині відомого українського барда Анатолія Сухого.

1989 — один з організаторів студентського товариства «Громада». Того ж року вдруге був виключений із університету (з 5-го, останнього, курсу) за антирадянську діяльність.

1990 — відновився на 5-й курс університету.

1990 — був одним з організаторів студентських протестів («революції на граніті»), що призвела до відставки Масола.

1991 — закінчив університет (кафедра теорії ядра та елементарних частинок).

Згодом продовжив навчання в аспірантурі Інституту теоретичної фізики АН України.

19911993 — голова Союзу українського студентства.

19941998 — депутат Київської міської ради та народний депутат України (Франківський округ м. Львова)[2]. Автор законопроекту «Про статус столиці України — міста Києва» (схвалений Верховною Радою України у лютому 1998, щодо нього застосовано вето Президента).

З 1996 засновник та голова (нині член) правління, громадської організації Інститут «Республіка», яка предметно займається захистом права мирних зібрань в Україні. Розробник проекту закону «Про свободу мирних зібрань».

20002001 — співкоординатор акції протесту «Україна без Кучми».

2013 — засудив брутальний розгін владою студентського Євромайдану 30 листопада, зазначивши, що тим самим влада фактично здійснила антиконституційний переворот та закликав українців вийти на акції протесту.[3]

2015 — брав участь у похоронах члена Партії регіонів, колишнього депутата Верховної Ради України і першого заступник голови фракції Партії регіонів Михайла Чечетова.[4], де в інтерв'ю Громадському Телебаченню порівняв смерть Чечетова зі вбивством Бориса Нємцова i звинуватив у цьому атмосферу ненависті.[5]

Живе у Києві.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]