Чемпіонат світу з легкої атлетики 2019 — біг на 400 метрів з бар'єрами (чоловіки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біг на 400 метрів з бар'єрами (чоловіки)
на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2019
Карстен Варгольм та Кайрон Мак-Мастер на фінішній прямій фінального забігу
Місце «Халіфа»
Учасників 39 з 31 країн
Розклад
Забіги 27 вересня
Півфінали 28 вересня
Фінал 30 вересня
Призери
1 Норвегія Карстен Варгольм
2 США Рай Бенджамін
3 Катар Абдеррахман Самба
← 2017
2022 →
Фінальний забіг
Чемпіонат світу з легкої атлетики 2019
Бігові види
100 м   чоловіки   жінки
200 м   чоловіки   жінки
400 м   чоловіки   жінки
800 м   чоловіки   жінки
1500 м   чоловіки   жінки
5000 м   чоловіки   жінки
10000 м   чоловіки   жінки
100 м з/б жінки
110 м з/б чоловіки
400 м з/б чоловіки жінки
3000 м з/п   чоловіки   жінки
4×100 м   чоловіки   жінки
4×400 м   чоловіки   жінки
4×400 м змішаний
Шосейні види
Марафон чоловіки жінки
Ходьба 20 км чоловіки жінки
Ходьба 50 км чоловіки жінки
Технічні види
Висота чоловіки жінки
Жердина чоловіки жінки
Довжина чоловіки жінки
Потрійний чоловіки жінки
Ядро чоловіки жінки
Диск чоловіки жінки
Молот чоловіки жінки
Спис чоловіки жінки
Багатоборства
Семиборство жінки
Десятиборство чоловіки
Цей шаблон:

Змагання з бігу на 400 метрів з бар'єрами серед чоловіків на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2019 у Досі проходили 27-28 та 30 вересня на стадіоні «Халіфа».

Напередодні старту[ред. | ред. код]

На початок змагань основні рекордні результати були такими:

WR США Кевін Янг (USA) 46,78 Іспанія Барселона 6 серпня 1992
CR США Кевін Янг (USA) 47,18 Німеччина Штутгарт 19 серпня 1993
WL Норвегія Карстен Варгольм (NOR) 46,92 Швейцарія Цюрих 29 серпня 2019

Лідер сезону Карстен Варгольм хоч і показав цього року другий час в історії дисципліни, проте не розглядався єдиним кандидатом на перемогу. Очікувалось, що конкуренцію йому мали скласти американець Рай Бенджамін (46,98 в сезоні) та катарець Абдеррахман Самба (47,27 в сезоні)[1].

Результати[ред. | ред. код]

Забіги[ред. | ред. код]

Умови кваліфікації до наступного раунду: перші четверо з кожного забігу (Q) та четверо найшвидших за часом з тих, які посіли у забігах місця, починаючи з п'ятого (q)[2].

Місце Забіг Атлет Час Примітки
1 3 Катар Абдеррахман Самба (QAT) 49,08 Q
2 3 Японія Такатосі Абе (JPN) 49,25 Q
3 1 Норвегія Карстен Варгольм (NOR) 49,27 Q
4 5 Естонія Расмус Мягі (EST) 49,34 Q SB
5 1 Ірландія Томас Барр (IRL) 49,41 Q
6 5 Франція Людві Ваян (FRA) 49,49 Q
7 3 США Тіджей Голмс (USA) 49,50 Q
8 5 Алжир Абдельмалік Лагулу (DZA) 49,54 Q
9 2 Британські Віргінські Острови Кайрон Мак-Мастер (IVB) 49,60 Q
10 4 США Рай Бенджамін (USA) 49,62 Q
11 1 Індія Джабір Мадарі Пільяліл (IND) 49,62 Q
12 1 Ямайка Кемар Моватт (JAM) 49,63 Q
13 2 Бразилія Алісон Дус Сантус (BRA) 49,66 Q
14 1 США Амер Латтен (USA) 49,72 q
15 5 Велика Британія Кріс Макалістер (GBR) 49,73 Q
16 5 Туреччина Ясмані Копелло (TUR) 49,75 q
17 4 Туніс Мохамед Туаті (TUN) 49,76 Q
18 4 Польща Патрик Добек (POL) 49,89 Q
19 1 Мексика Фернандо Вега (MEX) 49,95 q
19 2 Китайський Тайбей Чен Чіех (TPE) 49,95 Q
21 3 Нігерія Рілван Аловонле (NGR) 50,04 Q
22 4 Чехія Віт Мюллер (CZE) 50,15 Q
23 2 Німеччина Люк Кемпбелл (GER) 50,20 Q
24 4 Японія Масакі Тойода (JPN) 50,34 q
25 1 Іран Махді Пірджахан (IRI) 50,46
26 3 Нідерланди Нік Смідт (NED) 50,54
27 5 Індія Дхарун Айясамі (IND) 50,55
28 3 Швейцарія Карім Гуссейн (CHE) 50,62
29 4 Іспанія Серхіо Фернандес (ESP) 50,71
30 2 Мозамбік Креве Мачава (MOZ) 50,76
31 5 Німеччина Константін Прайс (GER) 50,93
32 4 Бразилія Марсіу Телес (BRA) 51,02
33 3 Франція Вільфрід Апйо (FRA) 51,25
34 1 Бразилія Артур Терезан (BRA) 51,52 SB
35 2 ПАР Ліндсей Ганеком (ZAF) 51,71
36 2 Сейшельські Острови Нед Аземіа (SEY) 52,58
37 3 Сан-Марино Андреа Ерколані Вольта (SMR) 52,60 NR
38 5 Американські Віргінські Острови Малік Сміт (ISV) 59,45
2 Буркіна-Фасо Б'єнвеню Савадого (BFA) DQ

Півфінали[ред. | ред. код]

Найкращий результат за підсумками трьох півфіналів показав Карстен Варгольм (48,28). До фіналу проходили перші двоє з кожного забігу та двоє найшвидших за часом з тих, які посіли у забігах місця, починаючи з третього[3].

Фінал[ред. | ред. код]

У фінальному забігу переміг Карстен Варгольм, захистивши свій чемпіонський титул дворічної давнини[4][5]

Місце Атлет Час Примітки
1 Норвегія Карстен Варгольм (NOR) 47,42
2 США Рай Бенджамін (USA) 47,66
3 Катар Абдеррахман Самба (QAT) 48,03
4 Британські Віргінські Острови Кайрон Мак-Мастер (IVB) 48,10 SB
5 США Тіджей Голмс (USA) 48,20 PB
6 Туреччина Ясмані Копелло (TUR) 48,25 SB
7 Бразилія Алісон Дус Сантус (BRA) 48,28 PB
8 Алжир Абдельмалік Лагулу (DZA) 49,46

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ PREVIEW: MEN'S 400M HURDLES - IAAF WORLD ATHLETICS CHAMPIONSHIPS DOHA 2019. ІААФ. Архів оригіналу за 24 вересень 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  2. ↑ 400 Metres Hurdles Men - Round 1 Summary (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересень 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  3. ↑ 400 Metres Hurdles Men - Semi-Final Summary (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтень 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. ↑ REPORT: MEN'S 400M HURDLES - IAAF WORLD ATHLETICS CHAMPIONSHIPS DOHA 2019. ІААФ. Архів оригіналу за 20 жовтень 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. ↑ 400 Metres Hurdles Men - Final Results (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтень 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чемпіонат світу з легкої атлетики 2019 — біг на 400 метрів з бар'єрами (чоловіки)
Біг на 400 метрів з бар'єрами на чемпіонатах світу з легкої атлетики
Чоловіки

1980 • 1983 • 1987 • 1991 • 1993 • 1995 • 1997 • 1999 • 2001 • 2003 • 2005 • 2007 • 2009 • 2011 • 2013 • 2015 • 2017 • 2019 • 2022

Жінки

1980 • 1983 • 1987 • 1991 • 1993 • 1995 • 1997 • 1999 • 2001 • 2003 • 2005 • 2007 • 2009 • 2011 • 2013 • 2015 • 2017 • 2019 • 2022

Чемпіони світу з бігу на 400 метрів з бар'єрами
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чемпіонат_світу_з_легкої_атлетики_2019_—_біг_на_400_метрів_з_бар%27єрами_(чоловіки)&oldid=37137474