Червоїд рудогузий
| Червоїд рудогузий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leiothlypis luciae (Cooper, 1861) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду Гніздовий ареал Цілорічний ареал Зимовий ареал | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Vermivora luciae Oreothlypis luciae | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Червоїд рудогузий[2] (Leiothlypis luciae) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Поширений у Північній Америці.
Назва[ред. | ред. код]
Вид названий на честь Люсі Хантер Бейрд, дочки орнітолога Спенсера Фуллертона Бейрда. Українську назву він отримав через червоно-помаранчевий огузок.
Поширення[ред. | ред. код]
Під час репродуктивного сезону вид поширений на південному заходу Сполучених Штатів і північному заходу Мексики (на північ від Нижньої Каліфорнії та Сонори). Зимує на мексиканському тихоокеанському узбережжі від Сіналоа до Герреро. Мешкає в пустелях, переважно в прибережній рослинності, з великою кількістю чагарників або мескітових рослин.
Опис[ред. | ред. код]
Середня довжина дорослих особин становить 10 см. Самиці і самці схожі. Це птахи з сірими головою, шиєю, спиною, крилами і хвостом. Черевні частини (горло, груди, живіт і підхвістя) світло-сірі або білуваті. На голові є невелика червонувато-коричнева пляма на тімені і біле кільце навколо кожного ока. Його відмінна риса — червонувато-коричневий колір крупа і надхвостового покриву.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Вони будують гніздо в дуплах дерев, з тонких рослинних волокон. Самиця відкладає від 3 до 6 білих яєць з коричневими плямами. У гніздо може підкидувати свої яйця вашер буроголовий (Molothrus ater). Харчується в основному комахами і може утворювати невеликі харчові групи.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2021). Leiothlypis luciae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 13 липня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||