Черемошна (Верховинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Черемошна
Довколишні гори
Довколишні гори
Довколишні гори
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Верховинський район
Громада Білоберізька сільська громада
Основні дані
Засноване 1807
Населення 650
Площа 12 км²
Густота населення 54,17 осіб/км²
Поштовий індекс 78732
Телефонний код +380 03432
Географічні дані
Географічні координати 48°02′34″ пн. ш. 24°55′48″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 24.93000° сх. д. / 48.04278; 24.93000Координати: 48°02′34″ пн. ш. 24°55′48″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 24.93000° сх. д. / 48.04278; 24.93000
Водойми Білий Черемош
Місцева влада
Адреса ради 78731 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Яблуниця
Карта
Черемошна. Карта розташування: Україна
Черемошна
Черемошна
Черемошна. Карта розташування: Івано-Франківська область
Черемошна
Черемошна
Мапа
Мапа

CMNS: Черемошна у Вікісховищі

Черемо́шна (до 1946 року — Ферескуля) — село Верховинського району Івано-Франківської області, Україна. Входить до складу Білоберізької сільської громади.

Історія[ред. | ред. код]

У дорадянські часи називалося Ферескуля[1]. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Ферескуля Жаб'євського району перейменовано на село Черемошна, а Ферескульську сільську раду — на Черемошинську.

12 серпня 1952 р. Жаб'євський райвиконком ліквідував Яблоницьку сільраду з приєднанням її до Черемошненської сільради.

24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.

2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[4]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 570 осіб, з яких 274 чоловіки та 296 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 651 особа.[6] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.[7]

Церква Чуда Архангела Михаїла[ред. | ред. код]

У центрі села розташована дерев'яна гуцульська церква — пам'ятка архітектури ще часів Української РСР (№ 1151). Церква хрещата в плані, з великим зрубом нави та малими раменами, її використовує громада Православної церкви України[8][9].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Учасники визвольної боротьб ОУН та УПА[ред. | ред. код]

Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі[ред. | ред. код]

  • ЄРЕМІЙЧУК Дмитро Васильович, 1924 р. н., с. Черемошна Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черемошна, селянин. Заарештований 29.03.1950. Звинувачення: вояк УПА, псевдо — Цвіт, збирав продукти для УПА. Вій­ськовим трибуналом військ МВС Станіславської області 27.05.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 14.11.1991.
  • МАРТИЩУК Василь Танасійович, 1916 р. н., с. Полянки Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черемошна, секретар сільради. Заарештований 16.07.1950. Звинувачення: інформатор ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 17.03.1951 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 11.12.1993.
  • ФЕДОРЧУК Василь Юрійович, 1913 р. н., с. Че­ремошна Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черемошна, голова сільради. Заарештований 31.12.1949. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Клямка, господарчий станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 14.06.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 25.05.1994.

Загинули в збройній боротьбі[ред. | ред. код]

  • ПЕТРОСЕНЯК Микола Іванович, 1928 р. н., с. Черемошна Верховинського району, охоронець кущової ОУН, Завірюха, † 1950 р., невідомо.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів : Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
  2. ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  8. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  9. Храм Чуда Арх. Михаїла с. Черемошна » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 21 березня 2021.
  10. Посмертні згадки // Діло. — 1932. — Ч. 10 (16 січня). — С. 6.
  11. Івано-Франківська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 15 листопада 2022.