Черкез Алі
| Черкез Алі | ||||
|---|---|---|---|---|
| крим. Çerkez Ali | ||||
| Ім'я при народженні | Черкез Алі Аметов | |||
| Народився |
25 травня 1925 Бахчисарайський район | |||
| Помер |
21 лютого 2005 УкраїнаСімферополь | |||
| Громадянство |
СРСР, Україна | |||
| Національність | кримський татарин | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, поет | |||
| Alma mater | Ташкентський державний педагогічний університет імені Нізаміd | |||
| Мова творів | кримськотатарська | |||
| Роки активності | 1967–2005 | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Черкез Алі Аметов (крим. Çerkez Ali Amet oğlu Ametov), (25 травня 1925, Бахчисарайський район, Кримська АРСР — 21 лютого 2005, Сімферополь) — кримськотатарський письменник, поет та публіцист[1]. Головний редактор журналу «Йылдыз» (1976—1979). Заслужений діяч мистецтв України (2000).
Народився 25 травня 1925 року у селі Богатир. Навчався у місцевій сільській школі. У 1944 році його дитиною депортували на Урал, звідки він потім переїхав до Казахстану. Закінчивши філологічний факультет Ташкентського педагогічного інституту ім. Низами, очолив відділ літератури та мистецтва у газеті «Ленін байраги».
У 1967—1986 роках був завідувачем відділу кримськотатарської літератури у видавництві ім. Г. Гуляма, водночас займався редагуванням альманаху «Йылдыз» (1976—1979 роки). Пізніше став заступником головного редактора цього ж журналу. У Ташкенті було видано низку збірок його поезії та прози — «Арзуларим» (Мої мрії), «Єр нефесі» (Дихання землі), «Ешіль далгалар» (Зелені хвилі), «Сабалар кучагинда» (В обіймах зорі) та інші.
1995 року Черкез-Алі повернувся на батьківщину. 1999 року в Сімферополі видано його книгу «Уян, Чатирдаг, уян!» (Прокинься, Чатирдаг, прокинься!). У зв'язку з 75-річчям 2000 року йому присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв України[2]. Помер 21 лютого 2005 року у Сімферополі.
- Амет, Н. О къайда ве насыл иште чалышмасын, бутюн вакъыт бедиий эсерлер ярата эди: Черкез-Али Аметов акъкъында / Н. Амет // Къырым. — 2005. — Майыс 28. — С. 4.
- Сеферова, Ф. А. Фольклорные мотивы — этико-эстетические составляющие художественного мира Черкез-Али / Ф. А. Сеферова // Этические идеалы крымскотатарской прозы 60-80гг. XX века / Ф. А. Сеферова. — 2009. — С. 110—127.
- Черкез-Али: краткий курс жизни и творчества // Крымскотатарская литература. Учеб. пособие по интегрированному курсу «Литература» /авт. — сост. Р. Фазыл. — Симферополь, 2005. — С. 138—139.
- ↑ Черкез – Али (наст. фамилия Аметов) (1925 – 2005). Исмаил Гаспринский адына къырымтатар джумхуриет кутюпханеси (qt-QT) . 14 вересня 2016. Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 червня 2024.