Черніков Олександр Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черніков Олександр Юрійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 1 листопада 1984(1984-11-01)
Дніпропетровськ
Смерть 22 січня 2015(2015-01-22) (30 років)
Авдіївка
Поховання Дніпро
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Псевдо «Репортер»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черников.

Олекса́ндр Ю́рійович Че́рніков (нар. 1 листопада 1984(19841101) — пом. 22 січня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис[ред. | ред. код]

2007 року закінчив факультет систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету, отримав кваліфікацію спеціаліста з міжнародної інформації та перекладача.

Працював репортером на дніпропетровському «9 каналі», із колегами робив «Губернські Хроніки» — програма розслідувань. 2008 року добровольцем прийшов у військкомат, служив у десантних військах, в 25-й бригаді. По тому працював у ЗМІ — nctv.in.ua, «Резонанс ТВ», «Приват ТБ Дніпро», газеті «The Kyiv Times».[1]

У березні 2014-го мобілізований, військовослужбовець 9-ї роти 25-ї окремої повітрянодесантної Дніпропетровської бригади.

Загинув 22 січня 2015-го у бою поблизу міста Авдіївки. Тоді ж загинули старший сержант Олександр Чумаченко, молодший сержант Микола Закарлюка, старші солдати Олексій Жадан, Микола Кучер та Андрій Стародуб, солдат Андрій Ткач.

Без Олександра лишились молода дружина та донька — народилася вже після того, як Олександр пішов на фронт. Доню Олександр Черніков бачив кілька разів під час коротких відпусток [2].

Похований на Сурсько-Литовському кладовищі міста Дніпро.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • Указом № 20 від 3 грудня 2016 р. нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)[4].
  • У листопаді 2015 року на честь Олександра Чернікова перейменовано вулицю у Дніпрі (колишня назва — Красночечелівська вулиця).
  • Пам'ять про Олександра увічнено на «Стіні Героїв» у приміщенні Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара.
  • Посмертно нагороджено найвищою відзнакою університету — медаллю «За вірну службу ДНУ».
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня[5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Под Донецким аэропортом погиб журналист Александр Черников. hvylya.net. 28 січня 2015. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. ↑ Його позивний був «Репортер». Сюжет про перейменування вулиць у Дніпрі від «9 каналу»
  3. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Олександр Черніков. uaheroes.com. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
  5. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 9 лютого 2022.
  6. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 22 січня на YouTube

Посилання[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черніков_Олександр_Юрійович&oldid=39605549