Чесноков Павло Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чесноков Павло Григорович
Основна інформація
Дата народження 24 жовтня 1877(1877-10-24)[1][2][3]
Місце народження Звенигород, Московська губернія, Російська імперія
Дата смерті 14 березня 1944(1944-03-14)[4][1][2][3] (66 років)
Місце смерті Москва, РРФСР, СРСР[4]
Країна Російська імперія і СРСР
Професії композитор, диригент, музикознавець[d] і викладач університету

Павло́ Григо́рович Чесноков (12(24) жовтня 1877 — †14 березня 1944, Москва) — одна з найвидатніших фігур хорової культури першої половини XX ст., різнобічний хоровий діяч — диригент, регент, педагог і композитор, методист.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

Народився біля Воскресенська, нині Московська область. Закінчив в 1895 Синодальне училище як хоровий диригент, в 1913 — Московську консерваторію по класу композиції в С. Н. Василенко (раніше брав уроки в С. І. Танєєва й М. М. Іпполітова-Іванова).

З 1900-х років Чесноков завоював велику популярність як регент й автор духовної музики. Довгий час керував хором церкви Трійці на Брудах (на Покровці), з 1917 по 1928 — хором церкви Василя Неокесарійського на Тверській; працював також з іншими хорами, давав духовні концерти. Його твори входили в репертуар Синодального хору й інших великих хорів. Усього Чесноковим створено біля п'ятисот хорових п'єс — духовних творів і перекладень традиційних розспівів (серед них по кілька повних циклів літургії й цілонічного пильнування, панахида, цикли До Пресвятої Богородиці, У дні свари, До Господа Бога), обробок народних пісень, хорів на вірші російських поетів.

Після 1928 змушений був залишити регентство і заняття духовною музикою. Тривалий час керував Державною академічною хоровою капелою, був хормейстером Большого театру. З 1920 до кінця життя викладав диригування і хорознавство в Московській консерваторії. Його книга «Хор и управление им» (1940; 3 вид. 1961) стала хрестоматійною для діячів хорового мистецтва.[5]

Творчість П. Г. Чеснокова[ред.ред. код]

Чесноков — один з найвидніших представників т. зв. «нового напрямку» у російській духовній музиці; для нього типові, з одного боку, чудове володіння хоровим листом, відмінне знання різних видів традиційного співу (що особливо проявляється в його перекладаннях розспівів), а з іншого боку — тяжіння до великої емоційної відкритості у вираженні релігійного почуття, аж до прямого зближення з пісенною або романсовою лірикою (особливо типово для композицій, що користуються й нині великою популярністю духовних творів для голосу соло з хором).

Чесноков і хор[ред.ред. код]

Любов до хорової музики була сенсом життя Чеснокова. Хори якими він керував досягали високих художніх результатів — неймовірно високої вокально-технічної майстерності та яскравої виразності. У роботі з хором Чесноков поставав як знавець хорового співу, відмінний освічений музикант і талановитий високопрофесійний диригент.

Принципи роботи з хором[ред.ред. код]

  • не потребував жорсткої дисципліни. Достатнім часом для хорової репетиції вважав годину. Принцип «співу у власне задоволення»;
  • економія часу — ставив конкретні задачі та добивався їх якісного виконання;
  • якісна, точна настройка хору — зміна хорового акорду наставала у всіх партіях одночасно;
  • чітка інтерпретація хорового твору за задумом композитора.
  • відсутність грандіозних кульмінацій, широкої стихійної епічності підкоряла слухачів своє справжністю.
  • Чеснокова хористи любили та поважали. Це принцип взаємоповаги співаків і диригента.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC
  3. а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. а б Чесноков Павел Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Чесноков П. Хор и управление им. — М. : Музгиз, 1961. — 224 с.

Джерела[ред.ред. код]