Чмикос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чмикос
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Громада Вишнівська сільська громада
Основні дані
Населення 325
Площа 1,15 км²
Густота населення 282,61 осіб/км²
Поштовий індекс 44353
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°08′04″ пн. ш. 24°06′31″ сх. д. / 51.13444° пн. ш. 24.10861° сх. д. / 51.13444; 24.10861Координати: 51°08′04″ пн. ш. 24°06′31″ сх. д. / 51.13444° пн. ш. 24.10861° сх. д. / 51.13444; 24.10861
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Водойми Неретва
Місцева влада
Адреса ради 44353, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Радехів
Карта
Чмикос. Карта розташування: Україна
Чмикос
Чмикос
Чмикос. Карта розташування: Волинська область
Чмикос
Чмикос
Мапа
Мапа

CMNS: Чмикос у Вікісховищі

Чми́кос (пол. Czmykos) — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 325 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

За переказами старожилів, село заснував пан Чмиховський, що проживав тут під кінець 18 ст. Такі дані дав Градюк Микола- найстаріший житель села Чмикос.[1] Інші селяни розповідають що село носить таку назву в честь загибелі на місці села козака Чмика, що бився проти панів. Декілька століть тому село належало польським магнатам. Населення займалось землеробством. Жителі були кріпаками, казенними селянами. В селі жили бідно. Хто мав землю, то ще якось господарював. А хто ні то ішов в найми до пана. Після земельної реформи дозволили всій сільській громаді переходити на хутори і ставати власниками своєї землі. Так утворились хутори: Придатки, Городище, Криві нивки, Березина, Хропотове. Ці землі були не родючі. Але люди розжилися на худобу, добре удобрювали землі, то й мали не погані врожаї. На Кольонії жили поляки. Вони мали свою школу, в яку ходили і діти із села. Серед поляків жилося декілька і українських сімей. В 1939 році прийшла радянська влада. Почали організовувати колгосп. Здавали реманент, коні. У 1949—1950 р. влада постановила звести хутори до села. Комсомольський актив приходив до господаря, зривав солому з даху. Люди були змушені перевозити хати і клуні знов до села. Частину будівель забирали до колгоспу. Всі працювали на колгоспній землі. Крім цього кожен мав невеликий наділ землі для власного господарювання.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 369 осіб, з яких 172 чоловіки та 197 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,62 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]