Коцюри
| село Коцюри | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Громада | Вишнівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060050080058476 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1796 |
| Населення | 315 |
| Площа | 1,18 км² |
| Густота населення | 266,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44334 |
| Телефонний код | +380 3377 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°11′53″ пн. ш. 23°58′43″ сх. д. / 51.19806° пн. ш. 23.97861° сх. д.Координати: 51°11′53″ пн. ш. 23°58′43″ сх. д. / 51.19806° пн. ш. 23.97861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
182 м |
| Водойми | річка Гапа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44351, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Вишнів |
| Карта | |
  Коцюри | |
 Коцюри | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Коцюри́ — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 315 осіб.
Походження назви[ред. | ред. код]
За легендою, назва села походить від прізвища першого поселенця кріпака Коцури, якого було виселено за провину перед паном Браницьким. У пам'яті та переказах місцевого населення не збереглося ніяких даних про те, що назва села була іншою[1].
Географія[ред. | ред. код]
Коцюри розташовані в центральній частині Любомльського району, на віддалі 5 км від міста Любомль і за 130 км від Луцька. Село розташоване на відстані близько 12 км від кордону з Польщею і приблизно за 44 км від кордону з Білоруссю.
Через північну околицю населеного пункту проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, на відстані 5 км на схід — автошлях Володимир-Берестя[2].
На південь від Коцюрів протікає річка Гапа, притока Західного Бугу[1].
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка — 1796 рік. Село з давніх-давен мало дві вулиці, одна з яких тягнеться зі сходу на захід, а друга — з півдня на північ[1].
У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:
|
|
|
У 1906 році Коцюри (тоді Коцури) складалися з 90 дворів, мешкали тут 614 осіб. Поштовою адресою було місто Любомль[4].
Участі в революції 1905—1907 років населення не брало. Про революційні події мало що знали.
У 1930 році, за даними «Книги адресової Польщі», у селі числилося 459 жителів.
До 1939 року в селі було 512 га землі, з яких близько 40 га належали заможним селянам, 360 га — середнякам, 112 га — біднякам.
В роки Першої світової війни населення села, за винятком кількох сімей, було евакуйоване на схід, тому участі в революційних подіях 1917 року воно не брало. Але революційні події вплинули на настрої населення і деякі жителі брали участь у революційній діяльності під час панування панської Польщі.
Перша радянська влада була встановлена влітку 1920 року і проіснувала 2 місяці. Після підписання Брестського договору село залишилось під владою Польщі. Остаточно радянська влада була встановлена після возз'єднання Західної України з УРСР. Відразу було створено перші органи радянської влади. Першим головою сільської ради був Антонюк Юхим Васильович. А секретарем комсомольської організації — Антонюк Лідія Захарівна.
Перший колгосп у селі було створено у 1947 році. У 1954 році колгосп села Коцюри було приєднано до колгоспу села Вишнів[1].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 339 осіб, з яких 158 чоловіків та 181 жінка.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 314 осіб.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,41 % |
| російська | 1,27 % |
| білоруська | 0,32 % |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі діють:
- будинок культури;
- магазин.
- ФАП (Фельшерсько-акушерський пункт)
Населений пункт не газифіковано, дорога з твердим покриттям, у доброму стані[8].
Село освітлене, у 2015 р проклали нову дорогу.
Релігія[ред. | ред. код]
У селі діє православна (УПЦ МП) церква святої рівноапостольної Марії Магдалини, споруджена коштами місцевих жителів та меценатів. Храм освячено 8 жовтня 2011 року[9][10][11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 31 січня 2012.
- ↑ Карти Google. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 31 січня 2012.
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ «Паспорт Вишнівської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 31 січня 2012.
- ↑ Стаття «Любомльське благочиння: Духовне відродження Коцюрів» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Стаття «Любомльське благочиння: Невеликий ювілей в невеликому селі» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Стаття «Любомльське благочиння: В єпархії повстав ще один храм» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради:
- Архівний довідник «Книга адресова Польщи», видання 1930 р. Варшава, стор. 2230, яка зберігається у Волинському держархіві)]
- «Паспорт Вишнівської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
- Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц.
- Офіційний сайт Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Коцюри [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||
| |||||||||||
