Ковельський район
| Ковельський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Волинська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Волинська область | ||||
| Код КАТОТТГ: | UA07060000000092268 | ||||
| Утворений: | 17 липня 2020 року | ||||
| Населення: | 269 595 (2020) | ||||
| Площа: | 7 658,7[1] км² | ||||
| Густота: | 34,97 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Ковель | ||||
| Громади: | 23 | ||||
| Міста: | Ковель, Любомль | ||||
| Смт: | Ратне, Шацьк, Заболоття, Стара Вижівка, Головне, Луків, Турійськ, Голоби, Люблинець | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Шворак В'ячеслав Петрович | ||||
| Голова РДА: | Черен Ольга Миколаївна | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
.svg)
Ковельський район (Ковельщина) — район Волинської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Ковель. Площа — 7658,7 км²[2] (38 % від площі області), населення — 269,6 тис. осіб (2020)[2].
До складу району входять 23 територіальні громади[2][3].
Район розташовано на північному заході Волинської області, має прикордонне розташування: на заході державний кордон з Польщею, на півночі - Білорусь.
Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року.
Раніше територія району входила до складу Ковельського (1940—2020), Любомльського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського, Шацького районів, ліквідованих тією ж постановою[4].
Перші люди прибули на територію сучасного Ковельського району в кам'яну добу. Вони належали до фінських племен[5][6][неавторитетне джерело]. Ковельський район розташований в особливій поліській зоні — по обох берегах Прип'яті. Значна частина цієї площі понижена. У давнину, особливо в «вологі роки», в багатьох місцях пройти було практично неможливо. Тому первісні люди селилися в основному над озерами, річками або болотами в високих піщаних і сухих місцях. Такі дюни відомі біля озер Тур, Самари, сіл Хабарище, Залухів інших. Тут були виявлені стоянки післяльодовикового періоду, епохи неоліту, мідної доби і поселення епохи бронзи[7].
Тубільним населенням цієї місцевості довгий час були балтські та фінські племена. Приблизно коло 250 р. н. е. їх почали асимілювати слов'яни[5].
У X—XII століттях територія сучасного району входила до складу Київської Русі. У другій половині ХІІ ст. землі увійшли до Волинського, а в 1199 році — до Галицько-Волинського князівства.
Із 1340 року Ковельщина відійшла під владу Литви, а після Люблінської унії 1569 року — Польщі. Після Люблінської унії 1569 року шляхетська Польща захоплює всю Волинь і створює Волинське воєводство, де проводить політику національного і релігійного пригноблення.
Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького на Ковельщині діяв об'єднаний загін повсталих селян і міщан на чолі з Колодкою.
З другим поділом Польщі 1793 року частина Східної Волині відійшла до складу Російської імперії, а в 1795 році, після третього поділу, — вся Західна Волинь увійшла до Росії. Була утворена Волинська губернія[8].
Під час Революції 1917—1920 років Ковель п'ять разів йшов рука об руку між ворогуючими сторонами. Однак українська влада Ковеля проіснувала недовго. З середини вересня 1920 року польські війська окупували місто. Ковель став округом Волинського воєводства Польської держави.
4 грудня 1939 р була утворена Волинська область, в яку увійшли Ковельська область (17 січня 1940 р — район) та її центр в Ковелі. На референдумі 1 грудня 1991 92 % виборців проголосувало за відновлення незалежності України[8].
 Білорусь
|
||
 Польща
|
|
Камінь-Каширський район |
| Володимирський район | Луцький район |
.jpg)
Ковельський район розташований на Поліській низовині на Волинському Поліссі. Найвища точка району – 223 м, розташована на Волинському пасмі. Рельєф району рівнинний, частково низинний, покритий сосновими та дубовими лісами. [9]Ковельський район має запаси глини, сапропелю, торфу[10].
Клімат регіону помірно континентальний: зима м'яка, зі помірними морозами; літо тепле, вологе. Стабільний сніговий покров тримається не довго. Середня висота снігового покриву може досягати 10 см.[11][12]
Через Ковельський район протікають річки Турія та Стохід (басейн Прип'яті). В районі багато озер, найвідомішими є Шацькі з найглибшим озером України - Світязь.[9]
Ґрунти в районі дерново-підзолисті, торф'яні та лучні. Лісовий покрив району становить 25%, площа лісів – 73,7 тис. га. У структурі лісів переважають хвойні породи дерев. Район спеціалізується на лісозаготівлі.[13]
Серед грибів в лісах району трапляються лисички, маслюки, опеньки, білі гриби та інші. Домінують чорниці, малина, ожина. Серед лісових тварин найбільш типовими є лось, олені, кабан, борсук, лисиця, вовк, заєць, тхір. Серед птахів є тетеруки, рябчики та інші, по території району проходять міграційні шляхи птахів. Короп, короп, щука, лящ і сом поширені в річках і озерах регіону.[13]
На території району ростуть булатка червона, росичка англійська, зозульки травневі та зозульки Фукса, що зазначені до Червоній книзі України[14]
Через район проходить ряд важливих транспортних коридорів, серед яких європейські магістралі Е85 та Е373, залізниця проходить у напрямку Хелма, Львова та Берестя. [15] В районі розташована станція Ковель-Пасажирський — позакласна вузлова дільнична залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці.[16]
Туристичні об'єкти району:
- Музей Лесі Українки, в селі Колодяжне
- Церква Святого Дмитра у селі Гішин, побудована в 1567 році, є пам'яткою архітектури національного значення
- Шацький національний природний парк
- Ландшафтний заповідник «Нечимне» в селі Скулин.
- Національний атлас України/НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру; голов. ред. Л. Г. Руденко; голова ред. кол.Б.Є. Патон. — К.: ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис.прим. — ISBN 978-966-475-067-4.
- ↑ Волинська область - Райони. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ а б в Волинська область - Райони. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 23 Січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 23 січня 2021? (довідка) - ↑ Автор. Волинська область - Громади. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 28 Січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 28 січня 2021? (довідка) - ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=Ні(довідка) - ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 Червня 2021. Процитовано 23 Червня 2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 24 червня 2021? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 Березня 2022. Процитовано 30 Березня 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 22 березня 2022? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України та Волині - Видання - Каталог статей - Волинський краєзнавчий музей. volyn-kray-mus.at.ua. Архів оригіналу за 24 Червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 24 червня 2021? (довідка) - ↑ а б Історія Волині - Voladm.gov.ua. Волинська Обласна Державна Адміністрація. Архів оригіналу за 26 Травня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 26 травня 2021? (довідка) - ↑ а б Національний атлас України, с. 42
- ↑ Національний атлас України, с. 114
- ↑ Національний атлас України, с. 167
- ↑ Природа Волинської області / за ред. К. І. Геренчука. − Львів : Вища шк., 1975. − 147 с.
- ↑ а б Природні рекреаційні ресурси. koveladm.gov.ua. Процитовано 1 вересня 2025.
- ↑ Червона книга України. Рослини Волинської області, занесені до Червоної книги України. redbook-ua.org. Процитовано 1 вересня 2025.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 55 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення»
- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
