Скиби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Скиби
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський
Громада Любомльська міська громада
Облікова картка Скиби 
Основні дані
Засноване 1533
Населення 524
Площа 15 км²
Густота населення 34,93 осіб/км²
Поштовий індекс 44309
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°13′31″ пн. ш. 24°07′19″ сх. д. / 51.22528° пн. ш. 24.12194° сх. д. / 51.22528; 24.12194Координати: 51°13′31″ пн. ш. 24°07′19″ сх. д. / 51.22528° пн. ш. 24.12194° сх. д. / 51.22528; 24.12194
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Місцева влада
Адреса ради Вул. Української Армії, 2, м. Любомль, Любомльський р-н, Волинська обл., 44301
Карта
Скиби. Карта розташування: Україна
Скиби
Скиби
Скиби. Карта розташування: Волинська область
Скиби
Скиби
Мапа
Мапа

Ски́би — село в Україні, у Любомльській міській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 524 осіб.

До 4 серпня 2017 року належало до Бірківської сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Скиби[1] розташовані за 7 кілометрів на схід від міста Любомль. На відстані 2 км на південь від села проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ.

У селі розміщений залізничний зупинний пункт Скіби, через південну околицю населеного пункту проходить залізниця Київ-Варшава. Село має автобусне і залізничне сполучення з Любомлем та Ковелем.

У лісовому масиві на південний схід від села знаходиться лісовий заказник місцевого значення Підгородненський.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у 1533 році обабіч шляху, що сполучав Любомль з Ковелем.

За Люблінською унією 1569 року вся Волинь, а в її складі і Володимирський повіт, до якого входило село Скиби, підпала під владу Польщі. В 1768 році село разом з усім Любомльським староством польська корона передала у приватне володіння великому магнатові графу Ксаверію Браницькому.

1795 року, після третього поділу Польщі, Західна Волинь була приєднана до Росії. Село Скиби стало входити до складу Волинської губернії. Позитивно вплинула на економічне становище села залізниця Любомль-Ковель (гілка залізниці Київ-Варшава), побудована в 1874 році[3].

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:

СКИБА або СКИБИ, село, Володимирський пов., Любомельська вол., 65 км від Володимира. Колись село належало до Любомельського староства. В кінці 19 ст. було там 68 домів і 500 жителів, дерев'яна церква, невідомо коли і ким побудована.[4]

В 1914 році, коли розпочалася Перша світова війна, 60 сімей із 90 під загрозою окупації німецькими та австрійськими військами евакуювались у глиб Центральної Росії. Масове повернення біженців на батьківщину тривало до 1921 року.

За Ризьким мирним договором 1921 року, західна Україна, в тому числі і Скиби, стали складовою частиною Любомльського повіту, що увійшов до Волинського воєводства Польщі. В 30-ті роки в селі діяв осередок КПЗУ і КСМУ. 1 травня 1936 року в селі комуністи вивісили червоний прапор і герб СРСР. Селяни організовували сільськогосподарські страйки, зокрема 16 жовтня 1934 року та 1 серпня 1936 року.

Скибська загальноосвітня школа І-ІІ ст. побудована в 1932 році. Вона була 4-класною, а навчання здійснювалося польською мовою. Нині у школі навчається 72 учні[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 485 осіб, з яких 228 чоловіків та 257 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 524 особи.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,62 %
білоруська 0,19 %
російська 0,19 %

Соціальна інфраструктура[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Село приписане до церкви святих і праведних Іоакима і Анни, яка збудована в 2006 році у сусідньому селі Бірки.

Церква "Християн Віри Євангельської" Члени церкви приблизно 40 осіб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  2. Лісовий заказник «Підгородненський»
  3. а б «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 26 січня 2012. 
  4. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  8. «Паспорт села Скиби Бірківської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 26 січня 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]