Чорночубик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорночубик
Самець чорночубика (Кодо, штат Мараньян, Бразилія)
Самець чорночубика (Кодо, штат Мараньян, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Чорночубичні (Charitospizinae)
Burns, Shultz, Title, Mason, Barker, Klicka, Lanyon & Lovette, 2014[2]
Рід: Чорночубик (Charitospiza)
Oberholser, 1905
Вид: Чорночубик
Charitospiza eucosma
Oberholser, 1905[3][4]
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Charitospiza eucosma
Віківиди: Charitospiza eucosma
EOL: 1050316
ITIS: 559181
МСОП: 22723036
NCBI: 1226228

Чорночу́бик[5] (Charitospiza eucosma) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[6]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Чорночубик (Charitospiza).

Опис[ред. | ред. код]

Чорночубик
Чорночубики

Довжина птаха становить 11,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців тім'я, обличчя, горло і груди чорні, скроні і щоки контрастно білі, боки і живіт жовтувато-оранжеві. На тімені довгий чуб, який зазвичай направлений назад. Спина сріблясто-сіра, крила і хвіст чорні, покривні пера крил світлі. Біля основи крайніх стернових пер світлі плями, помітні в польоті. Самиці мають дещо світліше забарвлення, верхня частина тіла у них має коричнюватий відтінок, чуб у них коричневий, більш короткий. Обличчя сірувате, "брови" і нижня частина тіла світло-коричнюваті.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Чорночубики мешкають на північному сході і в центрі Бразилії (від центрального Піауї, південного Мараньяну і південно-східної Пари на південь через Гояс, західної Баїї і центрального Мінас-Жерайса до південно-східного Мату-Гросу і центрального Сан-Паулу), а також на північному сході Болівії (в горах Серранія-де-Уанчака[ceb] в департаменті Санта-Крус) і на північному сході Аргентини (спостерігалися в провінції Місьйонес у 1961 році і в провінції Тукуман у 1998 році). Вони живуть в сухих саванах серрадо і чагарникових заростях каатинги. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Ведуть частково кочовий спосіб життя, часто трапляються на пожарищах.

Чорночубики живляться насінням злаків та інших трав, які шукають на землі. Гніздо чашоподібне, в кладці 3 яйця. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чорночубики є рідкісними, нерівномірно поширеними птахами. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Charitospiza eucosma: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 жовтня 2022
  2. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41–77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. 
  3. Oberholser, Harry C. (1907). Notes on the nomenclature of certain genera of birds. Smithsonian Miscellaneous Collections. 48: 59-68 [67]. 
  4. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 208–209. 
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2022.