Чучман Сидір
| Сидір Чучман | |
|---|---|
| Народився |
10 червня 1889 Буськ, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
18 серпня 1942 (53 роки) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | |
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР.svg){kind=small} Веймарська республіка |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик, лідер спільноти, публіцист, військовослужбовець |
| Відомий завдяки | фінансовий референт |
| Alma mater | Львівська академічна гімназія, ЛНУ імені Івана Франка і Ягеллонський університет |
| Знання мов | українська і німецька |
| Заклад | Сурма (місячник ОУН) |
| Учасник | Перша світова війна і Січневе повстання 1918 |
| Членство | Провід українських націоналістів |
| Партія | ОУН |
| Батько | Василь Чучман |
| Мати | Анна |
| Брати, сестри | Чучман Юліян Васильович |
д-р[2] Сидір Васильович Чучман (псевдо Степняк[3]; 10 червня 1889[4], м. Буськ, нині Львівська область — 18 серпня 1942, Львів) — український правник, січовий стрілець, діяч УВО та ОУН. Брат ад'ютанта Дмитро Вітовського, Юліяна Чучмана.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 10 червня 1889 року в м. Буську (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область, Україна). Батько — Василь Чучман — і мати — дружина батька Анна — виховали десятеро дітей[5].
Закінчив юридичний факультет Львівського університету, навчався разом із Євгеном Коновальцем.
Сидір брав участь у Першій світовій війні у складі Легіону УСС у боях проти російських військ[6]. Потрапив у російський полон під Перемишлем, зміг втекти. У 1918 брав участь у ліквідації більшовицького перевороту в Києві, пізніше служив в Українськії Галицькії армії офіцером у штабі Дмитра Вітовського.
Разом з Омеляном Сеником-Грибівським як представник УВО в Берліні брав участь у скликаній Першій Конференції Українських Націоналістів, що відбулася в Берліні 3—7 листопада 1927 року. Входив до складу редакційної колегії газети-місячника «Сурма», яку видавала УВО накладом 8—10 тисяч примірників.[7] Був діяльним на теренах колишнього Буського району.[8] Член ПУНу, де мав посаду Фінансового референта. Тривалий час жив у Німеччині, де працював в одній із державних установ, добре заробляв.[9][10]
Помер в одній з лікарень у Львові. Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря[11] в одній могилі зі своїм братом Семеном (1886—1961).
Твори[ред. | ред. код]
- Der Terror in Polen // Die Ukraine unter Fremdherrschaft. Berlin, 1928. S. 36—41.
- Die historisch-politische Tradition der Ukrainer und ihr Kampf um den Staat // Ukraine von gestern und heute. Berlin, [1933]. S. 18—34.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Личаківський некрополь — С. 101.
- ↑ Зиновій Книш. Розбрат. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
- ↑ Зиновій Книш. V розділ. Переговори [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ Невтомний борець | Збруч. zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
- ↑ Події і люди Бущини (Календар знаменних і пам'ятних дат на 2015 рік) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Перша світова війна у Буську [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Посівнич М. Напрямки воєнно-політичної діяльності ОУН в 1927—1930 роках [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Бужани — про визвольну боротьбу і героїв УПА [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ [[Зиновій Книш]]. V. РОЗДІЛ. ПЕРЕГОВОРИ. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 19 жовтня 2015.
- ↑ Є світлина.
- ↑ Сидір Чучман | Збруч. zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.