Шарлотта Г'юз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарлотта Меріон Г'юз
Charlotte Marion Hughes
Charlotte Hughes.jpg
Ім'я при народженні Шарлотта Меріон Г'юз
Народилася 1 серпня 1877[1]
Мідлсбро, Північний Йоркшир, Англія
Померла 17 березня 1993[1]
Редкар, Північний Йоркшир, Англія
Підданство Велика Британія Велика Британія
Діяльність вчителька
Відома завдяки
У шлюбі з Ноель Г'юз[1]

Шарлотта Меріон Г'юз (англ. Charlotte Marion Hughes, в дівоцтві Мілберн (англ. Milburn); 1 серпня 1877(18770801)[1][2], Мідлсбро, Північний Йоркшир, Англія17 березня 1993[1][3], Редкар, Північний Йоркшир, Англія) — британська довгожителька, найстаріша повністю верифікована людина, яка коли-небудь жила у Великій Британії (115 років і 228 днів).[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народившись на 40-му році правління королеви Вікторії, Шарлотта Г'юз жила під владою ще п'яти монархів та 24 британських прем'єр-міністрів. Її дитинство пройшло в місті Мідлсбро в графстві Йоркшир (тепер Північний Йоркшир), де її батько працював керуючим магазину музичних товарів.[1] З 13 років вона працювала вчителькою в релігійній школі.[1][4] Вийшла заміж Шарлотта пізно — в 63 роки, після виходу на пенсію. Її чоловіком був капітан Британської армії у відставці Ноель Г'юз. Їх шлюб тривав до самої його смерті в 1979 році у віці 88 років. Її батько Герберт Мілберн помер у віці 93 років, а її мати, Енні - в 92 роки. У неї було троє молодших братів: Герберт, Генрі та Реджинальд. Герберт помер в 58 років, а Реджинальд в 62. Г'юз була четвертою повністю верифікованим людиною в історії, чий вік перевищив 115 років, після Аугусти Гольц, Жанни Кальман і Люсі Ганни.

У неї було міцне здоров'я і в похилому віці. Шарлотта Г'юз домоглася суспільного визнання за її довголіття, в тому числі в 1985 році вона була запрошена на чай з тодішнім прем'єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер. Пізніше Г'юз згадувала, що спілкування з Тетчер було їй до-душі, і характеризувала прем'єр-міністра як «дуже милу жінку».[4] На святкування свого 110-річного ювілею, вона вилетіла на Конкорді в Нью-Йорк, тим самим ставши однією з двох довгожителів-авіапасажирів, які переступили 110-річний рубіж, за всю історію пасажирських авіаперевезень.[2] Вона зупинилася в престижному готелі Волдорф Асторія[en], а всі витрати взяв на себе мер Нью-Йорка Ед Коч.[5][6][7]


Вона стала найстарішою людиною в Сполученому Королівстві, коли в Шотландії в 1988 році померла Кейт Бегбі, і побила Національний рекорд довголіття, утримуваний до початку 1992 року Анною Елізою Вільямс.[3] Кілька британських жінок, серед яких Єва Морріс (померла у віці 114 років і 360 днів) також досягли 114 річного віку, а Енні Дженнінгс (1884-1999) прожила 115 років і 8 днів, але до рекорду Г'юз вони все-таки не дожили. Г'юз жила в своєму будинку в невеликому містечку графства Північний Йоркшир Marske-by-the-Sea[en] до 1991 року, коли здоров'я у неї стало слабшати, і вона більше не змогла піклуватися про себе, після чого вона переїхала в будинок для людей похилого віку в місті Редкар. Шарлотта Г'юз провела свої останні півтора року життя в інвалідному візку, хоча до кінця життя у неї був світлий розум і хороший зір. Вона була останньою нині живою людиною в Англії 1870-х років народження.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Maier, Heiner (2010). Supercentenarians. Springer. с. 293. ISBN 3642115195. Процитовано 2012-03-23. 
  2. а б On this day, 1 August 1989: Britain's oldest person turns 112. BBC News. 1 August 1989. Процитовано 19 November 2007. 
  3. а б в Validated supercentenarians who lived and/or died in the UK The Gerontology Research Group
  4. а б Oldest Briton dies aged 115. The Guardian. 18 March 1993. с. 5. 
  5. Mrs Charlotte Hughes. The Guardian. 5 August 1987. с. 3. 
  6. Star-News - Google News Archive Search. google.com. 
  7. The Free Lance-Star - Google News Archive Search. google.com.