Шарль-Едуар Бутібонн
| Шарль-Едуар Бутібонн | ||||
|---|---|---|---|---|
| Charles-Édouard Boutibonne | ||||
 | ||||
| Народження |
8 липня 1816 Будапешт | |||
| Смерть | 7 лютого 1897 (80 років) | |||
| Вільдерсвіл | ||||
| Національність |
 Франція | |||
| Країна |
Франція | |||
| Жанр | портрет, побутовий жанр | |||
| Навчання | Фрідріх Амерлінг, Ашіль Деверіа, Франц Ксавьєр Вінтергальтер | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | академізм | |||
| Вчитель | Франц Ксавер Вінтергальтер, Achille Devériad і Фрідріх фон Амерлінг | |||
| Роботи в колекції | Музей мистецтв Цинциннаті, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Карнавале, Нью-Йоркське історичне товариствоd і Hallwyl Museumd | |||
|
| ||||
 Шарль-Едуар Бутібонн у Вікісховищі | ||||
Шарль-Едуар Бутібонн (фр. Charles-Édouard Boutibonne) (8 липня 1816, Пешт — 7 лютого 1897, Вільдерсвіль) — французький художник, представник академізму.
Біографія[ред. | ред. код]
Шарль Бутібонн народився в Будапешті у французькій родині. Навчався у Віденській академії мистецтв у Фрідріха Амерлінга, а з 1837 року — в Парижі в Ашіля Деверіа, а згодом став учнем і другом Франца Ксавера Вінтергальтера.
З 1839 року Бутібонн знову деякий час працював у Відні. 1854 року здійснив подорож до Англії, де провів два роки. Там написав портрети королеви Вікторії, принца-консорта Альберта Саксен-Кобург-Готського та інших членів королівської родини.
З 1885 року Бутібонн мешкав переважно у швейцарському Вільдерсвілі, де і помер у 1897 році.
Творчість[ред. | ред. код]
Шарль Бутібонн відомий як автор, насамперед, жанрових сцен, але писав також портрети, історичні та міфологічні полотна. Так у 1838 році Бутібонн написав портрет Ференца Ліста. У 1850-х роках досяг визнання як придворний портретист Наполеона ІІІ. Портрети Наполеона ІІІ та його дружини імператриці Євгенії зберігаються в колекції Королівської академії мистецтв.
У 1860-х роках був постійним учасником Паризького салону. Як і його вчитель Вінтергальтер, Бутібонн став авторитетним портретистом у вищому світі, особливо в Парижі Другої імперії. В останні роки життя зосередився на малюванні пастеллю. Його роботи експонуються в музеях Франції, Великої Британії, Швейцарії, Угорщини, Німеччини, США.
Галерея[ред. | ред. код]
-
«Портрет Наполеона ІІІ, імператора Франції» (1856) -
«Імператриця Франції Євгенія верхи» (1856) -
«Перевага» (1874) -
«Сирени» (1883)
Джерела[ред. | ред. код]
- Charles Édouard Boutibonne [Електронний ресурс] // AVictorian – Режим доступу до ресурсу: http://www.avictorian.com/Boutibonne_Charles_Edouard.html.
- Charles Édouard Boutibonne [Електронний ресурс] // Schiller & Bodo European Paintings – Режим доступу до ресурсу: https://web.archive.org/web/20160619174107/http://www.schillerandbodo.com/artists/boutibonne/artworks/the-expedition.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль-Едуар Бутібонн |
- Charles Edouard Boutibonne artworks [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Charles Edouard Boutibonne paintings [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Галерея картин Шарля Едуара Бутібонна [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
|
