Шарль Манту
| Шарль Манту | |
|---|---|
| Charles Mantoux | |
 | |
| Народився |
14 травня 1877[1][2] Париж |
| Помер |
1947[1][3][…] Канни |
| Країна |
 Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | лікар, лікар-імунолог |
| Alma mater | Паризький університет |
| Галузь | Фтизіатрія, радіологія, громадське здоров'я |
| Відомий завдяки: | Проба Манту |
| Діти | Denise Mantouxd |
Шарль Манту (фр. Charles Mantoux, фр.: [mɑ̃tu]; 14 березня 1877, Париж — 1947) — французький лікар та науковець, відомий завдяки винайденню епонімічного серологічного тесту на туберкульоз[5][6][7]
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1904 році Шарль закінчив Паризький університет, де одним з його вчителів були Поль Брока та відомий педіатр та патолог Віктор Ютінель[fr]. Манту спеціалізувався на венеричних захворюваннях, особливо на сифілісі[6]. У студентські роки він захворів на туберкульоз і в наступні роки у нього були рецидиви. Тому він не зміг працювати у клініці венеричних захворювань у Парижі. Через проблеми зі здоров'ям лікар переїхав у Канни. Але протягом тривалих періодів канікул, наданих пацієнтам в санаторіях, він мав змогу продовжувати працювати у Парижі.
Внесок у медицину[ред. | ред. код]
У 1908 році він представив Французькій академії наук своє перше дослідження по реакціях на внутрішньошкірні ін'єкції і опублікував цю роботу в 1910 році[8]. У наступні роки внутрішньошкірна проба замінила підшкірну пробу Пірке. На сьогодні саме пробу Манту продовжують використовувати в діагностиці, за необхідності диференціальної діагностики туберкульозу із саркоїдозом, іншими хворобами легень. Проте саму пробу винайшов Фелікс Мендель, тому саму пробу називають також пробою Менделя-Манту[7][8].
Манту розробив скринінговий тест на виявлення туберкульозу у худоби. Він використав його на конях та свинях. Також він досліджував на мурчаках можливість виявлення рівня прояву алергічної реакції[7].
Шарль Манту проводив радіологічні дослідження туберкульозу. У нього є роботи по туберкульозних гарячці та плевриту. Він один з перших застосовував штучний пневмоторакс для лікування легеневого туберкульозу та досліджував його ефект на каверни[7].
Ці та інші внески в науку були зроблені далеко від великих університетів та інститутів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Who Named It?
- ↑ Base biographique
- ↑ Alvin
- ↑ Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
- ↑ Al-Aboud NM (2016). Eponyms in Tuberculosis [Епоніми у Туберкульозі] (PDF). 7(3) (англійська) . Our Dermatol Online. с. 355—358. Архів (PDF) оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24.03.2017.
- ↑ а б Mazana JS (2009). La tuberculosis y sus epónimos. Charles Mantoux (1877-1947) [Тубекульоз та його епоніми. Шарль Манту (1877-1947)] (іспанська) . Revista Española de Sanidad Penitenciaria. doi:10.4321/S1575-06202009000100004. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 24.03.2017.
- ↑ а б в г Charles Mantoux. Whonamedit?. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25.03.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ а б Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник (2016). Історія вчення про туберкульоз (PDF). Ліра-К. с. 173. ISBN 978-617-7320-30-1. Архів оригіналу (PDF) за 26.03.2017. Процитовано 26.03.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка)
|
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |