Швертманніт
| Швертманніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1990-006 |
| Абревіатура | Swm[2] |
| Хімічна формула | Fe³⁺₁₆(OH,SO₄)₁₂-₁₃O₁₆ * 10-₁₂H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.DE.15 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія |
| Колір риси | жовтий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Удо Швертманнd[3] |
 Швертманніт у Вікісховищі | |
Швертманніт — мінерал, оксигідроксилсульфат заліза.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Вперше був описаний за знахідкою у Фінляндії 1994 року і названий на честь Удо Швертманна (нар. 1927), ґрунтознавця з Мюнхенського технічного університету, Німеччина.[4]
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула Fe8O8(OH)6(SO4)·nH2O або Fe3+16O16(OH, SO4)12-13·10-12H2О. Це непрозорий мінерал із тетрагональною сингонією, який зазвичай буває у вигляді коричнево-жовтих вкраплень. Має твердість за шкалою Мооса 2,5 — 3,5 і густину 3,77 — 3,99 г/см³.
Швертманніт (який має зовнішній вигляд, подібний до «подушечки для голок») зазвичай утворюється в багатих залізом, кислотних сульфатних водах у діапазоні pH 2…4. Цей мінерал був вперше офіційно визнаний в якості нового мінерального виду за знахідкою у природному кислотно-сульфатному джерелі в Пюгясалмі (Пюгяярві), Фінляндія.[5] Відповідно, здебільшого повідомлялося про знахідки у вигляді помаранчевого осаду в річках і озерах, що утворюються під впливом кислотних шахтних вод[en].[6] Швертманніт також відомий, як один з основних мінералів в геохімії кислотно-сульфатних ґрунтів, пов'язаних з прибережними низовинами.[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mandarino J. A. New minerals recently approved by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — 1994. — Vol. 32. — P. 723–725. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/schwertmannite.pdf [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] Mineral Handbook
- ↑ Bigham, JM, Carlson, L, Murad, E (1994) Schwertmannite, a new iron oxyhydroxysulfate from Pyhasalmi, Finland, and other localities. Mineral Mag 58, 641—664
- ↑ Bigham, JM, Schwertmann, U, Carlson, L, Murad, E (1996) Schwertmannite and the chemical modeling of iron in acid sulfate waters. Geochimica et Cosmochimica Acta 54, 2743—2758.
- ↑ Burton, ED, Bush, RT, Sullivan, LA (2007) Reductive transformation of iron and sulfur in schwertmannite-rich accumulations associated with acidified coastal lowlands. Geochimica et Cosmochimica Acta 71, 4456-4473
