Шолудивник Едера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шолудивник Едера
Pedicularis oederi a2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Рід: Шолудивник (Pedicularis)
Вид: Шолудивник Едера
Біноміальна назва
Pedicularis oederi
Vahl, 1806
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pedicularis oederi
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pedicularis oederi
EOL logo.svg EOL: 578573
IPNI: 807415-1
ITIS logo.svg ITIS: 33356
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 326839

Шолуди́вник Едера (Pedicularis oederi)[1] — багаторічна рослина родини Вовчкових, названа на честь німецько-данського ботаніка Георга Христіана Едера. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Зникаючий». Лікарська та декоративна рослина.

Опис[ред. | ред. код]

Яскравіший варіант забарвлення квіток

Трав'яниста рослина 5-20 см заввишки, гемікриптофіт, напівпаразит. Кореневище коротке, корені товсті і м'ясисті. Листки зібрані в прикореневу розетку, вони голі, чергові, глибокопірчасто-розсічені з яйцеподібними частками. Суцвіття — пряма, колосоподібна китиця заввишки 3-8 см. Нижня частина генеративного пагона гола, верхня — розсіяно волосиста. Приквітки зубчасті, коротші від квіток, квітконіжки короткі. Чашечка дзвоникувата, розсіяно волосиста. Віночок завдовжки 12-20 мм, двогубий, блідо-жовтий, кінчик верхньої губи малиновий. Нижня губа трилопатева, такої ж довжини, як і верхня. Тичинок 4. Плід — вузькояйцеподібна коробочка, що містить 4-10 коричневих насінин.

Екологія та поширення[ред. | ред. код]

Рослина світло- та вологолюбна, холодостійка, віддає перевагу щебенистим ґрунтам. В горах зростає на висотах від 1700 до 1950 м над рівнем моря. Типовими біотопами для шолудивника Едера є тундри, вологі луки, болота, щілини між камінням по берегах гірських струмків.

Квітне у травні-серпні, плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням, але темпи відтворення низькі. Як і багатьом іншим представникам роду, шолудивнику Едера притаманний короткий життєвий цикл.

Шолудивник Едера належить до аркто-альпійських видів, його ареал охоплює приарктичні регіони Євразії та Північної Америки, а також високогірні системи Азії та Європи, де він зростає в субальпійському поясі. В Україні відоме лише одне місце зростання на хребті Чорногора: на схилах гір Бребенескул, Мунчел та в урочищі Кізі Улоги.

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Відносно короткий період життя в поєднанні з низькою насіннєвою продуктивністю і високим пасовищним навантаженням сприяють швидкому скороченню чисельності окремих популяцій. Українські осередки розташовані поміж територіями Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку, тому доречно включити їх до охоронної зони цих закладів. Окрім України шолудивник Едера має охоронний статус у Словаччині, Польщі.

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Pedicularis asplenifolia Muhl.
  • Pedicularis oederi var. oederi
  • Pedicularis oederi subsp. oederi
  • Pedicularis oederi f. oederi
  • Pedicularis versicolor Wahlenb.[1]

Література[ред. | ред. код]

  • Xaver Finkenzeller: Alpenblumen, München 2003.(нім.)
  • Fischer, M. A., Adler, W. & Oswald K.: Exkursionsflora für Österreich, Liechtenstein und Südtirol, Linz, 2005.(нім.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б The Plant List.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Шолудивник Едера в Червоній книзі України. — Переглянуто 13 квітня 2015.