Шпаркос великий
| Шпаркос великий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leistes loyca (Molina, 1782) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sturnus loyca Sturnella loyca Pezites loyca | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шпа́ркос великий[2] (Leistes loyca) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
.jpeg)
.jpg)
Довжина птаха становить 25-28 см. Хвіст відносно довгий, дзьоб довгий, загострений. Самці мають переважно темно-коричневе забарвлення, поцятковане чорнуватими смужками. Горло і груди яскраво-червоні, біля основи дзьоба біла пляма. Над очима білі "брови", перед очима вони червоного кольору. Дзьоб і лапи сірі. Самиці є блідішими за самців, червона пляма на нижній частині тіла у них слабо виражена, горло і "брови" охристі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[3]
- L. l. loyca (Molina, 1782) — південь Чилі і Аргентини, зокрема Вогняна земля;
- L. l. catamarcanus (Zotta, 1937) — північний захід Аргентини;
- L. l. obscurus (Nores & Yzurieta, 1979) — центральна Аргентина;
- L. l. falklandicus (Leverkühn, 1889) — Фолклендські острови.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Великі шпаркоси мешкають в Чилі і Аргентині, а також на Фолклендських островах[4]. Взимку частина південних популяцій мігрує на північ. Великі шпаркоси живуть на відкритих місцевостях, зокрема на луках і в степах Патагонії, на висоті до 2500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають на землі, насінням і плодами. Самиця будує гніздо з сухої трави і розміщує його на землі або в заростях близько до землі. Щоб уникнути виялення гнізда хижаками, вона не підлітає одразу до гнізда, а підходить до нього пішки, і так само відлітає, відійшовши на деяку відстань від гнізда. В кладці від 2 до 4 білувато-блакитних яєць, поцяткованих темними плямами. За сезон може вилупитися два виводки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Leistes loyca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 вересня 2022.
- ↑ Birds of the Falkland Islands - Long-tailed Meadowlark (Sturnella loyca).
Джерела[ред. | ред. код]
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter & Beadle, David (2003) Field Guide to the Birds of Chile, Christopher Helm, London.
- Woods, Robin W. (1988) Guide to Birds of the Falkland Islands, Anthony Nelson, Oswestry.
Посилання[ред. | ред. код]
- Stamps (for Chile, Falkland Islands) with range map
- Long-tailed meadowlark photo gallery VIREO
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |