Штефан Лук'ян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Штефан Лук'ян
Ștefan Luchian
Luchian - Un zugrav.jpg
Дата народження 1 (13) лютого 1868[1]
Місце народження Штефенешть, Ботошань, Румунія
Дата смерті 28 червня (11 липня) 1916 (48 років)
Місце смерті Бухарест, Румунія[2]
Місце поховання цвинтар Беллу і Центральний цвинтар (Кишинів)
Громадянство Румунія
Навчання Мюнхенській академії витончених мистецтв
Напрямок художник-імпресіоніст
Роки творчості 1884-1913
Твори "Хризантеми", "Весна", "Оголена", "Амазонка", "Пастушка", "Мати і дитя"
Автограф Stefan Luchian - Semnatura.jpg
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Штефан Лук'ян (рум. Ştefan Luchian, *1 лютого 1868 Штефанешти — †27 червня 1916 Бухарест) — румунський художник-імпресіоніст.

Життя та творчість[ред.ред. код]

Штефан Лук'ян народився в родині майора Думітру Лук'яна. У 1873 його сім'я переїжджає в Бухарест. З 1879 майбутній художник навчається в столичній гімназії, а з 1885 — в художній школі у Теодора Амана і Ґеорґе Таттареску. В цей же час юнак вступає до класу флейти бухарестської Консерваторії. У 1889 приїжджає в Німеччину і продовжує свою освіту в Мюнхенській академії витончених мистецтв під керівництвом професора Йогана Каспара Гертеріха. У 1891-1893 Лук'ян живе в Парижі. Тут він вступає до академії Жюліана і вчиться у Вільяма Адольфа Бугро і Тоні Робера-Флері. Перша відома картина художника відноситься до 1884.

Перша виставка творів Лук'яна відбулася в 1890 в Бухаресті, в галереї Cercul artistic. Після свого повернення з Парижа він знову виставляє свої полотна на одній з виставок Cercul artistic. У 1894 обирається в журі Щорічної виставки сучасних художників (Expoziţia anuală a artiştilor în viaţă) і бере участь в ній вісьмома картинами. У 1894 він проводить у своїй майстерні спільну експозицію з Титусом Александреску і в 1895 — з Костянтином Артачіно. В початку 1898 художник виставляє 21 картину на експозиції групи Ілеана (Ileana). Між травнем і вереснем цього ж року він розписує інтер'єр кафедрального собору румунського міста Александрія. В кінці 1898 важко хворіє, страждаєючи від інфекційного зараження спинного мозку (від цієї хвороби він і помер згодом).

У травні-червні 1899 Лук'ян робить настінні розписи в кафедральному соборі Тулчі. У тому ж році він знову виставляє свої картини на Expoziţia anuală a artiştilor în viaţă. У 1900 два його полотна демонструвалися на паризькій Всесвітній виставці. У 1900 також в світ виходить перше видання Revista literară şi artistică «Ileana» (Літературний і мистецький огляд групи «Ілеана»), в якому Лук'ян становив частину, яка висвітлювала мистецтво. У травні 1901 він виставляє 11 своїх картин на художньо-скульптурній експозиції в бухарестському Атенеумі. В кінці цього ж року він у вкрай важкому стані і напівпаралізований потрапляє в Пантелеймонов госпіталь Бухареста і знаходиться в ньому до березня 1902.

У 1903 Лук'ян бере участь в міжнародній художній виставці в Афінах, в 1904 він організовує дві персональні виставки в бухарестському Атенеумі. У 1905 гамбургське мистецьке товариство на тривалий час виставляє його полотно «Хризантеми». Надалі виставлявся в Атенеумі в 1907, 1908, 1910 і 1914. У 1909 нагороджується Medalia Bene Merenti 1-го класу. При відкритті музею А.Сіму в Бухаресті в 1911 році були показані 12 його робіт. У 1911 році стан здоров'я художника знову погіршився, і він був направлений на лікування в санаторій. Останні роки, був майже повністю паралізований і писав свої останні картини, сидячи на стільці — через паралізовані ноги, потім почали відмовляти і руки й художник писав картини з спеціальною підставкою під лікоть. Потім перестали слухатися пальці рук і йому примотували кисть до руки. На останніх етапах хвороби писав картини, тримаючи кисть в зубах. Останні полотна датуються 1913. Через неправдиві чутки, ніби він підписує своїм ім'ям чужі полотна, був звинувачений в обмані і шахрайстві.

У 1981 про життя художника в Румунії було знято художній фільм Лук'ян (Luchian) — режисер Ніколае Мергіняну, головну роль виконав Йон Карамітру.

Похований в Бухаресті на цвинтарі Беллу.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Лукьян Штефан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.