Штурм Євпаторії
| Штурм Євпаторії | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кримська війна | |||||||
 | |||||||
| Координати: 45°11′38″ пн. ш. 33°22′05″ сх. д. / 45.19388900002777376° пн. ш. 33.368056000027777941° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія
|
.svg){kind=small} Велика Британія Французька імперія Османська імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Степан Хрульов
|
Омер-паша Іскендер-паша
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 20 000-30 000: 36 піхотних батальйонів |
30 000: 4 підрозділи піхоти | ||||||
| Втрати | |||||||
| 168 убитих (в тому числі — 4 офіцери), 583 поранених (в тому числі — 1 генерал, 38 офіцерів), 18 зниклих безвісти. Всього — 769 чол. (в тому числі — 1 генерал, 42 офіцери). | турки- 88 убитих (в тому числі — 1 генерал, 7 офіцерів), 277 поранених (в тому числі — 10 офіцерів). Всього — 365 чол. (в тому числі — 1 генерал, 17 офіцерів); кримські татари-13 убитих, 24 поранених. Всього — 37 чол.; Французи-4 вбитих, 9 Поранених. Всього — 13 чол. Разом-105 убитих (в тому числі — 1 генерал, 7 офіцерів), 310 поранених (в тому числі — 10 офіцерів). Всього — 415 чол. (В тому числі — 1 генерал, 17 офіцерів). | ||||||
Штурм Євпато́рії — спроба взяття міста Євпаторії російськими військами під час Кримської війни. Битва закінчилася перемогою союзників.
Хід битви[ред. | ред. код]
Турецькі сили були перекинуті з Дунайського фронту до Євпаторії. Микола I зрозумів, що за цим неминуче піде широкомасштабний наступ турецьких сил, і направив під Євпаторію війська під командуванням Степана Хрульова (близько 20 000 — 30 000 солдатів).
Хрульов сподівався захопити турецький гарнізон зненацька, але виявилося, що турки знають про його плани. І турецький гарнізон, і союзницький флот були готові до бою. На російський напад вони відповіли сильним вогнем артилерії. Втративши 750 солдатів, росіяни почали відступати. В атаку пішла піхота і кіннота; відступ фактично перетворився на втечу. Хрульов віддав розпорядження почати відступ.
Наслідки[ред. | ред. код]
Ця поразка призвела до звільнення російського головнокомандувача О. С. Меншикова і, ймовірно, прискорила смерть Миколи I, що послідувала через кілька тижнів після бою.
Що стосується стратегічного значення битви, то воно повною мірою показало загрозу російському флангу. Для союзників володіння Євпаторією означало, що і захоплення Севастополя залишалося цілком можливим. Турецька армія повернула свою репутацію і віру у власні сили.
Література[ред. | ред. код]
- BLAKE, R.L.V.ffrench, The Crimean War (Sphere Books; London:1973)
- BARHAM, John, Bono, Johnny Turk! (Article in Suite101)
| |||||