Шубін Федот Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шубін Федот Іванович
Шубин Федот Иванович
Ім'я при народженні Шубной Федот Иванович
Дата народження 17 (28) травня 1740(1740-05-28)
Місце народження Петербург
Дата смерті 12 (24) травня 1805(1805-05-24) (64 роки)
Місце смерті Петербург
Національність росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр скульптура
Напрямок класицизм
Роки творчості 1766 — 1802
Покровитель князь Д. Голіцин, князь Потьомкін Г. О
Вплив Жан Батіст Пігаль
Твори рельєфи, погруддя, декоративна та релігійна скульптура

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Шубін Федот Іванович (17 (28) травня 1740(17400528) — 12 (24) травня 1805) — російський скульптор, один з найвидатніших скульпторів 18 століття.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Архангельській губернії, селище Тючковське. Походить з родини селян, що не підпадали під кріпацтво, тобто були «вільними» або державними селянами. Батько знав грамоту. Первісні навички різьби по дереву та кісткам отримав на батьківщині. Справжнє прізвище хлопця — Шубной.

Навчання[ред.ред. код]

У віці 19 років дістався Петербурга. Зазнав лиха, але за підтримки земляка — Михайла Ломоносова у 1761 р. зумів поступити у Імператорську Академію мистецтв, що була заснована у 1757 р. В щойно заснованій Академії скульптурний клас очолював Н. Жиллє, запрошений з Франції. В роки навчання в Академії його прізвище змінили на Шубін. Виказав добрі здібності в навчанні. За барельєф «Убивство Аскольда та Діра» у 1766 р. отримав офіцерське звання, атестат та шпагу і власне дворянське звання.

Після закінчення навчального закладу у 1767 р. отримав право на пенсіонерську подорож до Західної Європи за рахунок держави. Відбув у Францію для удосконалення майстерності. В Парижі опікуном скульптора став російський дипломат Д.Голіцин.

В Парижі працював під керівництвом скульптора Жана-Батиста Пігаля (1714—1785), особи досить сміливої і навіть ризикованої в мистецтві. Серед скульптурних творів Пігаля — філософ Вольтер.

Два роки після Парижу -(1770—1772) — по дозволу з Росії Шубін удосконалював майстерність в Римі. Вже там виконані перші портрети по замовам російських вельмож, що принесли скульптору визнання.

Петербурзький період[ред.ред. код]

З 1773 р. Щубін в Петербурзі, де працюватиме до смерті. В ці роки працював у різних скульптурних жанрах — * погруддя-портрет

  • рельєф
  • скульптура у повний зріст
  • декоративна та релігійна скульптура.

Шубін відрізнявся працьовитістю та творчою продуктивністю. В роки розквіту таланту, він висікав одне погруддя-портрет за місяць, що досить багато.

Головним жанром для скульптора став портрет. В творчому надбанні скульптора — понад 200 творів, переважно в мармурі.

Слава видатного скульптора не стала гарантією матеріального успіху. Він отримав звання академіка ще у 1774 р. за поруддя імператриці Катерини ІІ. Але йому відмовили в стабільній матеріальній підтримці.

Помер в Петербурзі.

Вибрані твори[ред.ред. код]

портрет архітектора Антоніо Рінальді,1782, Гатчинський палац.
  • погруддя Голіцина Ф. Н., 1771
  • портрет рельєф Шувалова І. І., 1771
  • портрет рельєф Орлова Ф. Г., 1771
  • погруддя Катерини ІІ, 1774
  • погруддя Безбородка О. А.
  • два погруддя князя Голіцина Олександра Михайловича, 1775, (гіпс — Російський музей, мармур — Третьяковська галерея)
  • погруддя графині Паніної М. Р.
  • погруддя Орлова В. Г., 1775 (Третьяковська галерея)
  • погруддя генерал-фельдмарщала Рум'янцева-Задунайського Петра Олександровича, 1778,
  • погруддя багатія Баришнікова І. С., 1778
  • погруддя статс-секретаря Завадовського П. В.,(Третьяковська галерея)
  • погруддя невідомого
портрет князя Безбородко
  • погруддя Шеремєтєва П. Б., 1783, (садиба Кусково)
  • погруддя господині Міхельсон І. І., 1785 (Російський музей)
  • Скульптура Пандора для фонтану в Петергофі
  • погруддя адмірала Чичагова , 1791
  • погруддя князя Потьомкіна Г. О., 1791
  • погруддя Й-Г. Шварца, 1792
  • погруддя Платона Олександровича Зубова , 1796, бронза
  • погруддя Бецького І. І.
  • портрет петербурзького градоначальника Чулкова Є. М., 1792
  • погруддя Ломоносова М. В., 1797(посмертно)
  • 58 мармурових портретів на рельєфах для Чесменського палацу, 1774—1775
  • декоративні скульптури для Мармурового палацу
  • релігійні скульптури для собору Св. Трійці в Олекскндро-Невському монастирі-лаврі
  • погруддя імператора Павла , 1797, (Російський музей)
  • погруддя імператора Олександра І, 1801, м. Воронеж

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

Шубін Федот Іванович

Загальна характеристика творчості[ред.ред. код]

Жінка-скульптор радянського часу Віра Мухіна зазначала, що «мистецтво Федота Шубіна стало зразком його часу». Серед найкращих робіт Шубіна можна відзначити портрети імператриці Катерини ІІ, князя Голіцина, князя Потьомкіна-Таврійського, науковця М. Ломоносова. Особливо вартісним став бюст генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина. Хоча скульптор працював на замовлення, він не ідеалізував своїх персонажів. На одне портретне погруддя він витрачав не більше місяця при збереженні портетності і точності, при чому його твори не схожі одна на одну. Шубін успішно виступав і як монументаліст та декоратор, виконавши статую «Катерина Друга — законодавиця» для Таврійського палацу, він також автор декількох релігійних скульптур для декору Свято-Троїцького собору Олександро-Невської Лаври в Петербурзі.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • сборник « 50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л. «Аврора», 1971
  • ж «Художник», сентябрь, 1990
  • ж «Ленинградская панорама», ноябрь, 1990
  • ж «Юный художник», июнь, 1978

Посилання[ред.ред. код]