Шухов Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шухов Володимир Григорович
Шухов Владимир Григорьевич
Vladimir Grigoryevich Shukhov 1891.jpg
Шухов В.Г. (1890)
Народився 16 (28) серпня 1853(1853-08-28)
Грайворон, Курська губернія, Російська імперія[1]
Помер 2 лютого 1939(1939-02-02) (85 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність інженер, архітектор
Галузь цивільне будівництво, Нафтогазова промисловість, Нафтопровід, Нафтобаза, Каталітичний крекінг і будівельна справа
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана
Вчене звання члени-кореспонденти РАН[d]
Вчителі Чебишов Пафнутій Львович
Володіє мовами російська
Заклад Варшавсько-Віденська залізниця[d] і Товариство нафтового виробництва братів Нобель
Членство Російська академія наук і Академія наук СРСР
Напрямок Constructivist architecture[d]
Magnum opus Вежа Шухова, Shukhov tower on the Oka River[d], Шуховська вежа і Аджигольський маяк
Нагороди
Сторінка в Інтернеті shukhov.ru

Шу́хов Володи́мир Григо́рович (рос. Владимир Григорьевич Шухов; *16 (28) серпня 1853(18530828) — †1939) — російський інженер, архітектор, науковець і винахідник, Герой Праці[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

На початку XX століття Шухов багато працював в Україні, де він залишив унікальні конструкції. Серед них виділяються сталева ажурна сітчаста вежа в Миколаєві та водонапірна башта в Черкасах. Таких веж залишилося всього 20 з більш як двохсот, що побудував архітектор. Найвідоміші — Шуховська вежа на Шаболовці в Москві та унікальні Станіславський та Аджигольський маяки поблизу села Рибальче Голопристанського району Херсонської області.

Гіперболоїдні конструкції згодом будували багато відомих архітекторів: Гауді, Ле Корбюз'є, Оскар Німейєр.

Перелік наукових досліджень Шухова надзвичайно різноманітний і багатий:

  • безліч праць з техніки нафтової промисловості, теплотехніки та будівничої справи;
  • розробив конструкцію циліндричних резервуарів з тонким днищем і ступінчастою товщиною стінок, що укладалися на піщану подушку. Цей принцип конструкції зберігся і до наших днів.
  • 1891 року запатентовано промисловий пристрій для перегону нафти під дією високих температур;
  • Шухов найпершим у світі, 1880 року, промислово спалив рідке паливо за допомогою форсунки, яку він створив, і цей винахід дозволив ефективно спалювати й мазут, що раніше вважався відходом виробництва;
  • здійснив розрахунки та керував будівництвом першого в Росії нафтопроводу від Балаханських нафтових промислів до Баку 1878 року.

Наукова та інженерна діяльність Шухова належить до різних галузей техніки. Він створив водотрубні парові котли, що дістали світове визнання. Під керівництвом науковця спроектовано та побудовано близько 180 мостів через Оку, Волгу, Єнісей; зернові елеватори, доменні печі, плавучі ворота сухого доку, рухому незвичну сцену Московського Художнього Академічного Театру тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шухов В. Г. (1853—1939). Искусство конструкции: Пер. с нем. / Под ред. Р. Грефе, М. Гаппоева, О. Перчи. — М.: Мир, 1995. — 192 с. ил. DJVU/RAR ISBN 5-03-002917-6

Література[ред. | ред. код]

  • Леонид Ипполитович Арнаутов, Яков Карпович Карпов. Повесть о великом инженере. — М.: Московский рабочий, 1978. — 240 с. — 35 000 экз.
  • В. Г. Шухов (1853—1939). Искусство конструкции / Райнер Грефе, Оттмар Перчи, Ф. В. Шухов, М. М. Гаппоев и др. — М.: Мир, 1994. — 192 с. — 3000 экз. — ISBN 5-03-002917-6.
  • Е. М. Шухова. Владимир Григорьевич Шухов. Первый инженер России. — Издательство МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2003. — 368 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7038-2295-5.
  • В. Г. Шухов — выдающийся инженер и ученый: Труды Объединенной научной сессии Академии наук СССР, посвященной научному и инженерному творчеству почетного академика В. Г. Шухова / Ирина Алексеевна Петропавловская. — М.: Наука, 1984. — 96 с. — 2250 экз.
  • Металлические конструкции академика В.П. Шухова / Ирина Алексеевна Петропавловская. — М.: Наука, 1997. — 110 с. — 700 экз. — ISBN 5-02-006546-3.