Грайворон
| місто Грайворон | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Грайворон | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Бєлгородська область | ||||
| Муніципальний район | Грайворонський район | ||||
| Код ЗКАТУ | 14 232 501 | ||||
| Код ЗКТМО | 14 632 101 001  | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1678 (348 років) | ||||
| Статус міста | 1838 | ||||
| Населення | 6 091 особа (2008) | ||||
| Площа | 10 км² | ||||
| Густота населення | 609,1 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 309372 | ||||
| Телефонний код | +7 47261 | ||||
| Географічні координати: | 50°29′00″ пн. ш. 35°40′00″ сх. д. / 50.483333333333° пн. ш. 35.666666666667° сх. д.G O | ||||
| Часовий пояс | +3 (влітку +4) | ||||
| Водойма | річка Ворскла | ||||
| Найближча залізнична станція | Хотмижськ | ||||
| Відстань | |||||
| До залізничної станції: | 15 | ||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 65 | ||||
| Вебсторінка | graivoron.ru/sitemap/ | ||||
| Мапа | |||||
  Грайворон  Грайворон | |||||
 | |||||
 Грайворон у Вікісховищі | |||||
.svg)
.svg)
Гра́йворон (рос. Грайворон) — місто в Росії, адміністративний центр Грайворонського району Бєлгородської області. Історично належить до Харківщини[1] та Північної Слобожанщини. Розташоване біля кордону з Україною, за 15 км від залізничної станції Хотмижськ та за 78 км від обласного центру.
Населення міста становить 6091 особу (2008; 6 196 в 2002, 6,0 тис. в 1989, 5,9 тис. в 1970, 5,1 тис. в 1959, 4,6 тис. в 1939, 8,9 тис. в 1926).
Місто розташоване на берегах Ворскли (притока Дніпра) та Грайворонки (ліва притока Ворскли), за 7 км від кордону з Україною. На 2002 рік у місті було 1877 приватних господарств та 17 багатоповерхівок.
На гербі міста Грайворона можна побачити чорно-сірого птаха на жовтому тлі. Місцеві перекази твердять, що назва слободи, яка була заснована слобідськими козаками, походить з української мови. Кажуть, що ця назва пов'язана чи то з воронячим граєм (тобто «криком»), чи то з воронячою зграєю. Але можливо, що назва міста, так само як і назва українського Гайворона в Кіровоградській області, походить від зовсім іншого птаха, а саме грака, а не крука чи ґави.
Грайворон як слобода Охтирського слобідського козацького полку був заснований 5 серпня 1678 року українськими козаками (черкасами) — переселенцями з Правобережної України — біля устя річки Грайворонка, де вона з'єднується з річкою Ворсклою.
Грайворон був сотенним містом Грайворонської сотні Охтирського слобідського козацького полку.
У 1765 році, після ліквідації урядом Російської імперії полкового устрою в Слобідській Україні, Охтирський полк був реорганізований в Охтирський гусарський полк російської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії. Грайворон став казенною слободою.
У 1779 році в складі Хотмижського повіту був приєднаний до Слобідсько-Української губернії.
23 березня 1838 року Грайворон отримав статус міста та став повітовим містом новоутвореного Грайворонського повіту Курської губернії. До міста переводяться повітові органи влади з Хотмижську, який раніше був центром скасованого Хотмижського повіту[2][3].
За часів Української Народної Республіки: за законом від 2-4 березня 1918 року про адміністративно-територіальний поділ України — Грайворонський повіт землі Слобожанщина.
16 лютого 1943 року місто звільнене від німців силами Воронезького фронту РСЧА під час Харківської наступальної операції (з 2 лютого по 3 березня 1943 року)[4].
13 березня 1943 року Грайворон знову зайняли німецькі війська.
7 серпня 1943 року місто остаточно звільнене від німецьких військ силами Воронезького фронту РСЧА під час Харківської наступальної операції 3.08 — 23.08 1943 року[4].
6 січня 1954 року Грайворонський район Курської області ввійшов до складу новоутвореної Бєлгородської області.
У 1964 році, під час реорганізації Бєлгородської області, Грайворонський район скасовано, а місто увійшло в Борисівський район області.
З 1989 року Грайворон знову стає районним центром відновленого Грайворонського району.
22 травня 2023 року в місті почалася паніка, жителі почали виїжджати, оскільки сусідні села Гора-Поділ та Козинка зайняли підрозділи Легіону «Свобода Росії» та Російського добровольчого корпусу[5].
За переписом 1897 року, у місті проживало 6 340 осіб (3 061 чоловік і 3 279 жінок)[6]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[6]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 3 490 | 55,05 % |
| українська | 2 743 | 43,26 % |
| єврейська | 69 | 1,09 % |
| циганська | 13 | 0,21 % |
| польська | 9 | 0,14 % |
| інші | 12 | 0,25 % |
| Разом | 6 340 | 100 % |
Крім офіційно затвердженого, існує ще й неофіційний символ Грайворона. На ньому, поруч із чорним птахом, знаходиться силует дивовижного будинку у готичному стилі. Це — примітна місцева пам'ятка, дім купця Дмитрієнка, тепер дитячий ревматологічний санаторій.
Герб Грайворона, затвержений у 1841 році 
Герб радянських часів 
Проект герба 1995 р.
_(1841).svg)
_soviet.svg)
25 жовтня 1841 року був затверджений герб Грайворона[7]. Це був щит, поділений навпіл по горизонталі. У верхній частині був розташований герб губернського міста Курськ. В нижній частині щита на золотому полі зображено ворона, який летів вправо. Крила його розташовані діагонально.
В місті працюють заводи: електромеханічний, цегельний, паркетний, сироробний; харчовий комбінат.
- Артеміїв Олександр — український військовий та громадський діяч, поручник технічних військ Армії УНР.
- Вовк Хведір Ївлампійович — український кобзар. Помер і похований у Грайвороні.
- Казан Іван — український кобзар. 1889-го року у Грайвороні обраний кобзарським цехмайстром «всієї Слобожанщини, Криму і Поазов'я».
- Майський Михайло Семенович — український письменник.
- Орлов Василь Сергійович — російський художник.
- Славутинський Степан Тимофійович (1821—1884) — український письменник, белетрист.
- Шухов Володимир Григорович (1853—1939) — російський інженер, архітектор й винахідник, почесний академік АН СРСР
- Ушенко Іван Калістратович (1913—2001) — український хімік
- Черниченко Юрій Дмитрович (1929—2010) — російський публіцист, письменник українського походження.
Каплиця святого Йоасафа Бєлгородского 
Храм святого Миколая 
Дитяча бібліотека 
Духовно-просвітницький центр в ім’я Святителя Йоасафа Бєлгородського 
Центр міста. Вулиця Леніна 
Загальноосвітня школа. Колишня чоловіча гімназія (побудована 1910 року) 
Озеро Ведмедівка 
Озеро Моховате 
Петровська круча
- Ігор Роздобудько. Східнослобідська геральдика. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України. [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Потто В. А. Історія Охтирського полку — Санкт-Петербург, тип."Балашов і Ко",1902.— І, ІІ томи (рос.)
- Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863– 680с. з додатками
- ↑ Належав до Хотмижського повіту Харківського намісництва
- ↑ Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту
- ↑ Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.23-25 — 680с. з додатками
- 1 2 Довідник «Визволення міст: Довідник звільнення міст під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Єлисеїв та інші. М.: Військове видавництво МО СРСР, 1985.-588с.
- ↑ Бої йдуть у трьох населених пунктах: у Бєлгородській області часткова евакуація, — росЗМІ. focus.ua. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
- 1 2 Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. (рос.)
- ↑ Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.24 — 680с. з додатками
- Інформаційний портал Грайворонського района [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Мой город» [Архівовано 6 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Міський форум [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія міста [Архівовано 25 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Галерея та супутниковий знімок
 |
Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |