Щербак Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербак Микола Григорович
Народився 15 грудня 1949(1949-12-15) (74 роки)
Копіювате, Канівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність історик, викладач університету
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1976)
Заклад КДУ ім. Т. Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук (1993)
Науковий керівник Стрельський В'ячеслав Ілліч
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Микола Григорович Щербак (нар. 15 грудня 1949, Копіювате) — український історик (джерелознавець, архівознавець) і педагог, доктор історичних наук з 1993 року, професор з 1996 року. Член колегії Державної архівної служби України. Голова Спілки архівістів України з 26 лютого 2015 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 грудня 1949 року в селищі Копіюватому (нині Черкаський район Черкаської області, Україна). Після закінчення школи протягом 1968—1970 років проходив строкову військову службу у Радянській армії. У 1970 році нагороджений медаллю «За військову доблесть». Упродовж 1971—1976 років навчався на історичному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка; у 1976—1979 роках — аспірант кафедри архівознавства та джерелознавства цього факультету.

Із 1979 року на викладацькій роботі у Київському університеті: асистент, доцент, професор; із 2003 року — завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки. 1985 року в Москві захистив кандидатську дисертацію на тему: «Матеріали місцевих державних установ царизму як джерело вивчення революції 1905—1907 рр. на Україні» (науковий керівник — В'ячеслав Стрельський); у 1993 році в Києві — докторську дисертацію на тему: «Матеріали жандармсько-поліцейських та судово-слідчих установ царизму як джерело вивчення суспільно-політичної історії України (кінець ХIХ ст. — 1917 р.)».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджує історію держави і права України, історію державних установ, історію, функції та діяльність жандармсько-поліцейських та судових установ. Серед праць:

  • «За законом і над законом: з історії адміністративних органів і поліцейсько-жандармської системи в Україні (ХIХ — початок ХХ ст.)». К., 1996 (у співавторстві);
  • «Національна політика царизму на Правобережній Україні (друга половина ХIХ — початок ХХ ст.)». К., 1997 (у співавторстві);
  • «Архівознавство: Підручник». К., 1998 (2-ге видання — 2002; у співавторстві; премія імені Василя Веретенникова);
  • «Історія держави і права України: Навчальний посібник». К., 2000 (у співавторстві);
  • «Історія держави і права України: Підручник». К., 2003 (у співавторстві);
  • «Історична наука: Термінологічний довідник». К., 2004 (у співавторстві).

Член редколегій журналів «Архіви України», «Сумський історико-архівний журнал», «Сіверянський історичний архів», «Вісник Київського національного університету: серія „Історія“».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]