Щукін Марк Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Борисович Щукін
рос. Ма́рк Бори́сович Щу́кин
Народився 14 жовтня 1937(1937-10-14)
Ленінград
Помер 14 липня 2008(2008-07-14) (70 років)
Санкт-Петербург
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність археолог, викладач університету
Alma mater Ленінградський державний університет
Галузь археологія
Заклад Ермітаж
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Артамонов Михайло Іларіонович
Вчителі Клейн Лев Самуїлович і Артамонов Михайло Іларіонович

Марк Борисович Щукін (рос. Ма́рк Бори́сович Щу́кин; 14 жовтня 1937, Ленінград — 14 липня 2008, Санкт-Петербург) — російський археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Державного Ермітажу, член-кореспондент Німецького археологічного інституту, широко відомий фахівець в археології римського періоду.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марк Борисович Щукін народився в родині, де батько працював художником, а мати займалася кресленням. Під час блокади Ленінграду був евакуйований в Вологодську область і лише в 1949 році його родина повернулася до м. Ленінграду. Марк із ранніх років цікавився історією. Після закінчення навчання у школі і служби в армії він в 1959 році вступив на навчання до історичного факультету Ленінградського державного університету. Вчителями Щукіна були М. А. Тиханова, М. І. Артамонов, також він слухав і лекції Л. М. Гумільова. Після закінчення університету в 1967 році влаштувався на роботу до Відділу історії первісної культури Державного Ермітажу, де став хранителем черняхівських і сарматських колекцій. Роботу поєднував з навчанням в аспірантурі Ленінградського відділення Інституту археології Академії наук СРСР (нині Інститут археології РАН). У 1971 році він захистив кандидатську дисертацію «Європейська Сарматія і Черняхівська культура (Проблема хронологічних співвідношень)»[1]. Пізніше, в 1978 році, з ініціативи М. Б. Щукіна в Ермітажі була створена Слов'яно-Сарматська археологічна експедиція. У 1991 році захистив докторську дисертацію «Центральна і Східна Європа на рубежі нашої ери: досвід історико-археологічної реконструкції політичних подій III ст. до н. е. — I ст. н. е.».

Праці[ред. | ред. код]

  • Сарматские памятники Среднего Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1972. — Вып. 14. — С. 43— 52. (рос.)
  • Об «узких» и «широких» датировках // Проблемы археологии. — Л., 1978. — Вып. II. — С. 28—32. (рос.)
  • Славянское поселение Сущаны-Хмельник на реке Уборти // Древние памятники культуры на территории СССР. — Л., 1982. — С. 93—103,174—182. (рос.)
  • Горизонт Рахны — Почеп: причины и условия образования // Культуры Восточной Европы I тысячелетия. — Куйбышев, 1986. — С. 26—38. (рос.)
  • О трех путях археологического поиска предков раннеисторических славян. Перспективы третьего пути // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1987. — Вып. 28. — С. 103—118. (рос.)
  • Rome and the Barbarians in Central and Eastern Europe (1 st Century B.C. — 1 st Century A.D.). — Oxford, 1989. — 491 p. (англ.)
  • Проблема бастарнов и этнического определения поянешти-лукашевской и зарубинецкой культур. // Скифы. Сарматы. Славяне. Русь. Петербургский археологический вестник. — СПб., 1993. — № 6. — С. 89—95. (рос.)
  • На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н. э. — I в. н. э. в Восточной и Центральной Европе. — СПб., 1994. — 323 с. (рос.)
  • Готский путь (Готы, Рим и Черняховская культура). — СПб., 2005. — 592 с. (рос.)

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Петербургский апокриф: Послание от Марка. — СПб., Кишинев, 2011. — 588 с. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пам'яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — Вип. 4. — С. 112—113. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]