Щуров Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щуров Олександр Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 30 квітня 1976(1976-04-30)
Курахове
Смерть 5 травня 2015(2015-05-05) (39 років)
Авдіївка
Поховання Енергодар
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Сергі́йович Щуров [1]— солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Кураховому, виріс у Енергодарі.

Мобілізований в Енергодарі у кінці січня 2015-го. Стрілець-номер обслуги, 95-а окрема аеромобільна бригада.

5 травня 2015-го загинув поблизу Авдіївки — БТР підірвався на фугасі, закладеному терористами. Тоді ж загинули сержант Василь Миханюк, солдати Олександр Мялкін та Микола Мартинюк.

Без Олександра залишилися батьки. Похований в Енергодарі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Щуров Олександр Сергійович — Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (ru-RU) . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
  • орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня, посмертно (розпорядження голови обласної ради від 27.11.2017 № 514-н)[1]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 31 січня 2022.