Юлійські Альпи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлійські Альпи
Назва на честь (епонім):
  • Гай Юлій Цезар
  • Julian Alps Shots Summer 2004 (17).JPG

    46°22′ пн. ш. 13°49′ сх. д. / 46.367° пн. ш. 13.817° сх. д. / 46.367; 13.817Координати: 46°22′ пн. ш. 13°49′ сх. д. / 46.367° пн. ш. 13.817° сх. д. / 46.367; 13.817
    Країна Flag of Slovenia.svg Словенія
    Регіон Словенія
    Тип гірський масив і гірський хребет
    матеріал Осадові гірські породи
    Висота 2864 м
    Площа 7528 км²
    Ідентифікатори і посилання
    OpenStreetMap 2174015
    GeoNames 3198561
    Юлійські Альпи. Карта розташування: Словенія
    Юлійські Альпи
    Юлійські Альпи
    Юлійські Альпи (Словенія)
    CMNS: Юлійські Альпи у Вікісховищі
    Юлійські Альпи
    Разор
    Едельвейс, Юлійські Альпи , Словенія

    Юлійські Альпи (словен. Julijske Alpe, італ. Alpi Giulie) — гірський хребет, відріг Альп, розташований в італійському регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, а також в словенській місцевості Країна. Належить до Східних Альп.

    Назва гір походить від Гая Юлія Цезаря, що заснував в районі Фріулі і західній Крайни римську провінцію із столицею Чивідале. В давнину поняття Юлійські Альпи охоплювало також гори, розташовані далі на південь. До них відносилися ті, що знаходяться в сучасній Словенії Терновський ліс, а також плато Грушица.

    Природа Юлійських Альп[ред. | ред. код]

    Юлійські Альпи вельми крутий хребет з вершинами, що сягають 2750 м. Найбільш високою горою Юлійських Альп є гора Триглав з висотою 2863 м, що є одночасно найвищою точкою Словенії. Існують деякі розсіяні по всій території Юлійських Альп льодовики. Ущелина Рабель розділяє Юлійські Альпи на східну і західну частину.

    Довжина близько 100 км.

    Складені головним чином вапняками, розвинений карст.

    До висоти 1800—1900 м — широколисті і хвойні ліси, вище — гірські луки.

    Головні піки Юлійських Альп[ред. | ред. код]


    Див. також[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]