Юліус Плюккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Julius Plücker
Julius Plücker.jpg
Народився 16 липня 1801(1801-07-16)
Ельберфельд, Німеччина
Помер 22 травня 1868(1868-05-22) (66 років)
Бонн, Німеччина
Поховання Старий цвинтар в Бонні[d][1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Національність Німеччина
Діяльність фізик, математик, науковець, викладач університету
Сфера роботи математик, фізик
Alma mater Боннський університет
Гейдельберзький університет
Берлінський університет
Паризький університет
Марбурзький університет
Науковий керівник Христіан Людвіг Ґерлінґ
Відомі учні Фелікс Клейн
Август Беер
Мова творів німецька[2]
Заклад Боннський університет
Університет Мартіна Лютера
Членство Лондонське королівське товариство
Баварська академія наук
Відомий завдяки: формула Плюккера
Нагороди медаль Коплі (1866)

Юліус Плюккер (нім. Julius Plücker; 16 липня 1801, Ельберфельд — 22 травня 1868 року, Бонн) — німецький математик і фізик, що працював в області аналітичної геометрії.

Плюккер навчався в університетах Берліна, Бонна, Гейдельберга і Парижа, і в 1828 році став професором математики в Боннському університеті. У цей час він займався геометрією, і зробив декілька відкриттів, включаючи узагальнення поняття координат і введення тангенціальних і однорідних координат. У алгебрі він висунув декілька теорій про алгебраїчні криві.

У 1847 році, Плюккер став професором фізики в тому ж університеті. Серед його досягнень у цій області є отримання атомарних і молекулярних спектрів різних речовин, таких як азот, водень, і деякі інші. Відкрив і описав катодні промені, флуоресценцію.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]