Юліус Плюккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Julius Plücker
нім. Julius Plücker
Julius Plücker.jpg
Народився 16 липня 1801(1801-07-16)
Ельберфельд, Німеччина
Помер 22 травня 1868(1868-05-22) (66 років)
Бонн, Німеччина
Поховання
Країна Flag of the Kingdom of Prussia (1803-1892).svg Королівство Пруссія
Національність Німеччина
Діяльність фізик, математик, науково-педагогічний працівник, викладач університету
Alma mater Боннський університет
Гейдельберзький університет
Берлінський університет
Паризький університет
Марбурзький університет
Галузь математик, фізик
Заклад Боннський університет, Університет Мартіна Лютера і HU Berlin
Посада професор
Науковий керівник Христіан Людвіг Ґерлінґ
Відомі учні Фелікс Клейн
Август Беер
Членство Лондонське королівське товариство і Баварська академія наук
Відомий завдяки: формула Плюккера
Нагороди медаль Коплі (1866)

CMNS: Юліус Плюккер у Вікісховищі

Юліус Плюккер (нім. Julius Plücker; 16 липня 1801, Ельберфельд — 22 травня 1868 року, Бонн) — німецький математик і фізик, що працював в області аналітичної геометрії.

Плюккер навчався в університетах Берліна, Бонна, Гейдельберга і Парижа, і в 1828 році став професором математики в Боннському університеті. У цей час він займався геометрією, і зробив декілька відкриттів, включаючи узагальнення поняття координат і введення тангенціальних і однорідних координат. У алгебрі він висунув декілька теорій про алгебраїчні криві.

У 1847 році, Плюккер став професором фізики в тому ж університеті. Серед його досягнень у цій області є отримання атомарних і молекулярних спектрів різних речовин, таких як азот, водень, і деякі інші. Відкрив і описав катодні промені, флуоресценцію.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]