Ядерна енергетика Данії
Данія імпортує, але не виробляє ядерну енергію, що відповідає закону 1985 року, ухваленому парламентом Данії, який забороняє виробництво електроенергії з атомної енергії в Данії.[1][2][3] У 2014 і 2015 роках (імпортована) ядерна енергія становила 3-4% споживання електроенергії в Данії.[4]
Замість того, щоб будувати атомну енергетику, Данія перевела нафтові станції на вугілля та побудувала нові вугільні електростанції настільки ефективно, що протягом кількох років Данія була другим найбільшим імпортером вугілля у світі (11-12 мільйонів тонн на рік).[5] Останні десятиліття Данія зосереджувалася на відновлюваних джерелах енергії, таких як енергія вітру, щоб зменшити залежність країни від вугільної енергії. У 2007 році близько 11,4 ТВт-год електроенергії було експортовано та 10,4 ТВт-год імпортовано. Імпорт зі Швеції склав 5 ТВт-год, з Норвегії – 3,9 ТВт-год, з Німеччини – 1,5 ТВт-год. І Швеція, і Німеччина мають частку ядерної енергії у своєму виробництві електроенергії.[1]
Починаючи з 2003 року, три ядерні дослідницькі реактори в колишній національній лабораторії Risø були закриті,[2] і знаходяться в процесі демонтажу. Реактори отримали назви ДР-1, ДР-2 і ДР-3 і мали такі властивості:[6]
| Назва | Тип реактора | Теплова потужність | Роки експлуатації | Виведений з експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| DR1 | Гомогенний реактор | 2 kW | 1957–2001 | 2003–2006 |
| DR2 | Басейновий реактор | 5 MW | 1958–1975 | від 2003 |
| DR3 | DIDO[en] | 10 MW | 1960–2000 | від 2003 |
Однак питання впровадження ядерної енергетики в Данії знову загострилося з 2019 року, коли COP-19 і стан клімату показали, що існує глобальна потреба в нових або інших джерелах енергії, які не викидають такі ж великі. кількості CO2 та інших парникових газів як викопного палива. Рух «Атомкрафт, я так» збільшився чисельно та отримав широкий розголос у ЗМІ. У серпні 2023 року опитування Gallup показало, що 55% населення Данії позитивно ставляться до ядерної енергетики порівняно з 26% проти.[7] У 2024 році Технічний університет Данії відновив данські дослідження ядерної енергетики.[8]
У 2015 році було створено дві датські компанії Seaborg Technologies і Copenhagen Atomics. Обидві є приватними компаніями, які працюють над розробкою так званих реакторів з розплавленої солі (MSR),[9][10] де паливо, що розщеплюється, змішується з розплавленою сіллю, і мають значно нижчий вихідний ефект, ніж звичайні комерційно доступні ядерні енергетичні реактори. Тому вони менші за розміром і в обох випадках матимуть модульну конструкцію (малі модульні реактори (SMR)).
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Nuclear Power in Denmark. World Nuclear Association. May 2010. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 10 червня 2010.
- ↑ а б Regulatory and Institutional Framework for Nuclear Activities. Denmark (PDF). Nuclear Legislation in OECD Countries. OECD/NEA: 4. 2007. ISSN 1727-3854.
- ↑ Energy Policies of IEA Countries - Denmark. 2006 Review (PDF). OECD/IEA. 2006. с. 132. ISBN 92-64-10971-4. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 15 березня 2011.
- ↑ "Rekord lav CO2-udledning fra elforbrug i 2015 [Архівовано 2016-03-20 у Wayback Machine.]" Energinet.dk, 1 March 2015.
- ↑ https://reo.dk/?p=623
- ↑ Henrik Knudsen (2006). Risøs reaktorer (PDF). с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 9 September 2016.
- ↑ https://www.altinget.dk/artikel/ny-maaling-mere-end-hver-anden-vaelger-er-aaben-for-atomkraft-i-danmark
- ↑ https://www.dtu.dk/nyheder/alle-nyheder/dtu-samler-forskning-i-atomkraft-i-nyt-center
- ↑ https://www.seaborg.com/
- ↑ https://www.copenhagenatomics.com/
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||
