Ямниченко Іван Мусійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ямниченко Іван Мусійович
Народився18 серпня 1909(1909-08-18)
Решетилівка
Помер20 березня 2001(2001-03-20) (91 рік)
Київ
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьгеолог
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук
ДітиЯмніченко Юрій Іванович
НагородиДержавна премія УРСР у галузі науки і техніки Орден Червоного Прапора

Іва́н Мусі́йович Ямниче́нко (*18 (31) серпня 1909(19090831), містечко Решетилівка, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія2001, Київ, Україна) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук (від 1971). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1976).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у містечку Решетилівка (нині смт. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області України)

1935 року закінчив Київський гірничо-геологічний інститут.

Від 1937 року співробітник Інституту геологічних наук АН УРСР.

1969 року підготував докторську дисертацію за темою «Биостратиграфия юрских отложений северо-западных окраин Донбасса и Днепровско-Донецкой впадины и некоторые общие вопросы палеонтологической корреляции».

Старший науковий співробітник, потім завідувач відділу Інституту геологічних наук Академії наук УРСР.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Праці з питань стратиграфії та фауни мезозойських відкладів України.

Був членом редакційної ради одинадцятитомного видання «Стратиграфія УРСР» та відповідальним редактором 7-го тому, що вийшов друком 1969 року. Відповідальний редактор видання «Труды совещаний по стратиграфии триаса и юры УССР и БССР» (разом із Ф.Ю. Лапчик: Київ, «Наукова думка», 1972), а також ряду монографій.

Вийшли друком його роботи:

  • Структура и сущность биостратиграфического метода / И.М. Ямниченко; Отв. ред. Балуховский Н.Ф. – Киев : Наукова думка, 1976. – 168с.
  • Юрские и меловые моллюски Украины. Палеонтологический справочник / Ямниченко И.М., Астахова Т.В. — Киев : Наукова думка, 1984. - 104 с.
  • Мелкорослые гастроподы юрских отложений Донбасса и Днепровско-Донецкой впадины /АН УССР, Институт геол. наук.— Киев: Наукова думка, 1987.— 174,[2] с., [8] л. ил.

1988 року написав післямову до фантастичного роману Віктора Савченка «Тільки мить».

Нагороди

[ред. | ред. код]

За роботу «Стратиграфія УРСР», томи ІІ-ХІ, опубліковану в І968-І975 роках, 1976 року разом з іншими удостоєний Державної премії УРСР в галузі науки і техніки [1].

Нагороджений орденом Червоного Прапора, іншими орденами, медалями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1976 року (від 14 грудня 1976р. №556). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2013. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]