Януш Гайос
Зовнішній вигляд
Януш Гайос пол. Janusz Gajos | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
пол. Janusz Jerzy Gajos ![]() | ||||||||
![]() | ||||||||
Ім'я при народженні | Януш Єжи Гайос | |||||||
Народився | 23 вересня 1939 (85 років) Домброва-Гурнича, Польща | |||||||
Громадянство | ![]() | |||||||
Діяльність | актор | |||||||
Alma mater | Лодзька кіношкола ![]() | |||||||
Заклад | Театральна академія імені Александра Зельверовича[1] і Лодзька кіношкола[1] ![]() | |||||||
Роки діяльності | 1964 — тепер. час | |||||||
Членство | Polish Film Academyd ![]() | |||||||
IMDb | ID 0301515 | |||||||
Автограф | ![]() | |||||||
Нагороди та премії | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
![]() пол. Janusz Gajos]] у Вікісховищі ![]() | ||||||||
Януш Єжи Гайос (пол. Janusz Jerzy Gajos; * 23 вересня 1939, Домброва-Гурнича, Келецьке воєводство, Польща) — польський актор театру і кіно.
Дебютував у 1964 році у фільмі «Панночка у віконці». Під час навчання почав зніматися в телесеріалі «Чотири танкісти і собака» у ролі Янека Коса[2] Після закінчення навчання почав працювати в Лодзькому театрі імені Стефана Яроча, в цей час важко переживав популярність через всього одну роль.
В 1970 у переїхав до Варшави, де працював у ряді столичних театрів, заново здобувши популярність в нових сценічних образах. З 2003 року працює в театрі «Народови»[3]. Одночасно продовжував зніматися і в кіно.
За ряд акторських робіт у фільмах удостоєний призів національних і міжнародних кінофестивалів.
- 1964 — «Панночка у віконці»
- 1965 — «Капітан Сова йде по сліду» (в 3-й серії)
- 1966 — «Бар'єр»
- 1966 — «Бич Божий»
- 1966 — 1970 — «Чотири танкісти і собака»
- 1972 — «Дари волхвів»
- 1975 — 1977 — «Сорокарічний»
- 1976 — «Безмежні луки»
- 1978 — «Що ти мені зробиш, коли зловиш»
- 1980 — «Контракт»
- 1981 — «Війна світів: Наступне сторіччя»
- 1981 — «Лімузин Даймлер-Бенц»
- 1981 — «Людина з заліза»
- 1982 — «Нудна історія»
- 1983 — «Альтернативи 4»
- 1983 — «Внутрішній стан»
- 1984 — «Рік спокійного сонця»
- 1986 — «Біг Бен»
- 1989 — «Декалог-4»
- 1989 — «Майстер і Маргарита» (в 3-й серії)
- 1992 — «Пси»
- 1992 — «Винність невинного або коли краще спати»
- 1992 — «Ескадрон»
- 1994 — «Три кольори: Білий»
- 1995 — «Екстрадиція»
- 1996 — «Акваріум»
- 2002 — «Шопен. Бажання любові»
- 2011 — «Переможець»
- 2014 — «Громадянин»
- ↑ а б Nauka Polska
- ↑ Janusz Jerzy Gajos biografia [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Театральні роботи Януша Єжи Гайоса. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Януш Гайос
- Януш Гайос на сайті IMDb (англ.)
- Януш Гайос на сайті culture.pl [Архівовано 19 січня 2022 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про польського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 23 вересня
- Народились 1939
- Випускники Кіношколи в Лодзі
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена Відродження Польщі
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Нагороджені золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Кіноактори XX століття
- Польські кіноактори
- Польські театральні актори
- Польські телеактори
- Уродженці Домброви-Гурничої