Домброва-Гурнича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домброва-Гурнича
Dąbrowa Górnicza
Герб Прапор
Герб Прапор
Домброва Гурнича, Палац Культури Заглемб'я
Домброва Гурнича, Палац Культури Заглемб'я
Домброва Гурнича, Палац Культури Заглемб'я
Розташування міста Домброва-Гурнича
Основні дані
50°19′ пн. ш. 19°16′ сх. д. / 50.317° пн. ш. 19.267° сх. д. / 50.317; 19.267
Країна Польща Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Q9269805? і Q9270058?

Межує з

— сусідні нас. пункти
Бендзин, Ґміна Псари, Ґміна Меженцице, Ґміна Севеж, Славкув, Ґміна Лази, Ґміна Ключе, Ґміна Болеслав, Сосновець, Бендзинський повіт ?
Засновано 1916
Магдебурзьке право 1916
Площа 188,73 км²
Населення 125905 (2011)[1]
· густота 682 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 3 487 000
Висота НРМ 258-390  м
Міста-побратими Алчевськ, Кимполунг, Studénkad
Телефонний код (48) 32
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3100796, 7532331, 7530746
OSM 224462 ·R (Сілезьке воєводство, Бендзинський повіт)
SIMC 0939473
Поштові індекси 41-300 до 42-530
Міська влада
Мер міста Збіґнєв Подраза
Вебсайт dabrowa-gornicza.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Домброва-Гурнича у Вікісховищі

Домброва-Гурнича (пол. Dąbrowa Górnicza, нім. Dombrowa) — місто у південній Польщі, у Домбровському вугільному басейні.

Найбільше за площею місто у Сілезькому воєводстві (дев'яте у Польщі) та найбільший промисловий центр Заглемб'я Домбровського. Належить до Агломерації міст Верхньої Сілезії й знаходиться у Сілезько-Домбровській конурбації, що налічує близько 2,5 млн мешканців. Культурно й історично належить до Малопольщі. Мешканці розмовляють малопольським діалектом.

Географія[ред. | ред. код]

Домброва-Гурнича розташована на Сілезько-Домбровській височині. Місто межує з Бендінським повітом (Бендін, ґміна Псари, ґміна Мєжентіце, Сєвєж, Славкув), Завєртянським повітом (ґміна Лази), Олькуським повітом у Малопольському воєводстві (ґміна Ключе, ґміна Болеслав) та Сосновцем.

У місті бере початок річка Погорія. У районі Стжемєшице Мале бере початок річка Раківка.

Райони міста[ред. | ред. код]

(за абеткою)

  • Антонюв (Antoniów)
  • Блендув (Błędów)
  • Буґай (Bugaj)
  • Ґолонуґ (Gołonóg)
  • Дев'ятий (Dziewiąty)
  • Зомбковіце (Ząbkowice)
  • Коженєць (Korzeniec)
  • Кузьнічка Нова (Kuźniczka Nowa)
  • Лази Блендовські (Łazy Błędowskie)
  • Ленка (Łęka)
  • Лосєнь (Łosień)
  • Ленкнице (Łęknice)
  • Мар'янки (Marianki)
  • Мидліце (Mydlice)
  • Окрадзьонув (Okradzionów)
  • Пекло (Piekło)
  • Ратаніце (Ratanice)
  • Реден (Reden)
  • Сікорка (Sikorka)
  • Тридцятий (Trzydziesty)
  • Тучнава (Tucznawa)
  • Уєйсце (Ujejsce)
  • Центр (Centrum)
  • Тжебєславіце (Trzebiesławice)
  • Стжемєшице Великі (Strzemieszyce Wielkie)
  • Стжемєшице Малі (Strzemieszyce Małe)

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про саму Домброву з'явилася в 1726 році. Найстарші згадки про селища на території сьогоднішньої Домброви: XII сторіччя — Тжебєславіце, 1220 рік — Блендув у хроніках краківського єпископа Іва Одровужа, XIV сторіччя — Стжемєшице й Уєйсце (перша згадка в 1372), XV — Ґолонуґ, Зомбковіце в книгах Яна Длугоша, 1443 рік — Сікорку, в 1551 рік — Ленку. Ймовірно з X сторіччя існував Лосєнь, що був ранньосередньовічним центром виплавки металу.

Інтенсивний промисловий розвиток розпочався завдяки відкриттю великих покладів кам'яного вугілля, у другій половині XVIII ст.

Магдебурзьке право отримано 18 серпня 1916 від австрійської влади під назвою Домброва. У 1919 міська рада змінила назву на Домброва Гурнича. В роках 1972—1977 (у зв'язку з адміністративною реформою Польщі) до міста було приєднано села, а також інші міста, які стали його районами (короткий час районом Домброви був Славкув, сьогодні окреме місто).

Домброва Гурнича, Палац Культури Заглемб'я

Господарство[ред. | ред. код]

У Домброві знаходиться чимало фабрик та заводів. Одним із них є найбільший в Польщі металургійний завод ArcelorMittal Poland Dabrowa Gornicza (колишня Huta Katowice) і один із найбільших європейських коксових заводів: Koksownia Przyjaźń (Коксовий завод Дружба). Крім того є 2 гути та кількадесят інших заводів.

Торгівля[ред. | ред. код]

У місті працює 21 супермаркет, 1 гіпермаркет і декілька універмагів, будуються нові. Є також 2 великих і 3 менших базари.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 60668 9867 44398 6403
Жінки 65237 9328 40729 15180
Разом 125905 19195 85127 21583

Транспорт[ред. | ред. код]

Дорожній транспорт[ред. | ред. код]

Через місто проходять:

  • автомобільна дорога S1/E75
  • національна автомобільна дорога державного значення 86
  • національна автомобільна дорога державного значення 94
  • автомобільна дорога регіонального значення 790
  • автомобільна дорога регіонального значення 796
  • автомобільна дорога регіонального значення 910

Проектується продовження до Домброви Гурничої Drogowej Trasy Średnicowej, що сполучить більшість міст Верхньосілезького промислового району. Має проходити: вул. Якуба Домбського, біля залізничного вокзалу, алеєю Заглемб'я Домбровського, вул. Майора Романа П'єцуха, алеєю Ю. Пілсудського до автомобільної дороги S1.

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

У місті дуже розвинута залізнична мережа, що є найщільнішою в Польщі. Тут знаходиться 9 залізничних станцій (7 з них мають вокзали):

  • На напрямі Катовиці-Ченстохова-Варшава: Домброва Гурнича, Домброва Гурнича Ґолонуґ (раніше: Ґолонуґ), Домброва Гурнича Поґорія, Домброва Гурнича Зомбковиці (раніше Зомбковиці Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Ченстохова- Краків), Домброва Гурнича Сікорка (раніше Сікорка)
  • На напрямі Ченстохова-Краків: Домброва Гурнича Зомкавіце (раніше Зомбковіце Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Катовіце-Ченстохова-Варшава), Домброва Гурнича Гута Катовиці (раніше Твожень; металургійний завод Катовиці), Домброва Гурнича Південна (раніше Стжемєшице Південні)
  • На напрямі Катовиці-Кельці: Домброва Гурнича Стшемєшице (раніше Стшемєшиці Північні), Домброва Гурнича Східна (раніше Стшемєшиці Східні)

У минулому існувала ще одна залізниця Домброва Гурнича Зомбковиці-Пекарі Шльонські-Тарновські Ґури. На залізниці знаходилась станція Домброва Гурнича Пекло, але вона була закрита разом зі закриттям залізниці (1982).

Польська ширококолійна металургійна залізниця[ред. | ред. код]

Поблизу металургійного заводу знаходиться товарна перевантажувальна станція польської ширококолійної металургійної залізниці, яку частіше називають «руською колією». Ширина колії така як в Україні — 1520 мм, коли в Польщі звичайною є 1435. З'єднує Польщу з Україною й Росією без необхідності перевантажування товарів на кордоні.

Крізь місто йде історична Варшавсько-Віденська залізниця, перша залізниця у Царстві Польському та Івангородсько-Домбровська залізниця.

Міський транспорт[ред. | ред. код]

Домброва Гурнича належить до KZK GOP (Komunikacyjny Związek Komunalny Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego), що організує трамвайно-автобусний рух у містах сілезько-домбровській конурбації. У місті є 39 автобусних і 5 трамвайних маршрутів, не рахуючи приватних.

Летовище[ред. | ред. код]

11 кілометрів від міста знаходиться летовище Пижовіце. Швидко дістатися нього можливо автомобільною дорогою S1.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.